Дружбою не торгують Олександра СЕВЕРИНА. с. Петродолинське Одеського району Одеської області. ВОЛОДЯ, мій чоловік, повернувся з Вінниці, де гостював у брата, з цікавим подарунком. То був собачка двомісячного віку, як виявилося згодом, — із породи німецьких вівчарок. Байкал (так ми його назвали) ріс здоровим, красивим, розумним, справно виконував свої обов’язки, боронячи обійстя від непроханих гостей. Ми його дуже полюбили. Разом зі своїм вірним і відданим другом ми прожили у Мар’янівці 13 років. І за цей час жодна чорна кішка між нами не пробігла. Але одного разу від нас, людей, до нашого Байкала повіяло таки холодком зради. Це сталося, коли через життєві обставини нам довелося переїхати в сусіднє село Петродолинське. Поки купували там хату і потихеньку облаштовувалися, попросили нового господаря нашої оселі доглянути пса. Та коли на третій день зателефонував наш колишній сусід і розповів, що Байкал відмовляється їсти, пити, весь час лежить і сумно скавучить, то я, облишивши всі справи, немов на крилах полетіла до чотирилапого. Хвіртка була зачинена, тож до Байкала добралась через сусідський двір. Від радощів той ледве з ніг мене не збив! Нарешті трохи заспокоївши його, нумо вмовляти, як дитину: «Ну візьму, візьму тебе з собою, але діставатися доведеться своїм ходом. Тож будь чемним у дорозі». Треба визнати, іспит він витримав і поводився пристойно, хоч і скоса поглядав на псів, які гавкали звідусіль. До свого нового помешкання ми добралися надвечір. Чоловік саме рубав дрова. Байкал, тільки-но його побачив, кинувся, став лизати і повалив своєю вагою на купу нарубаних дров. Ми всі троє почувалися дуже щасливими від того, що знову разом. А пізно ввечері з’явився господар нашої колишньої оселі та з порога: «Чому без дозволу забрали собаку?». Я тут же відрізала: «Ви купили хату, а не пса. Даруйте, голубе, будинок продається, друг — ніколи!». Тут мій чоловік Байкалу підморгнув, на що той зненацька гаркнув так, що аж я здригнулася. Нежданий гість пішов, а ми з Володею провели вечір у роздумах на вічні теми дружби і зради, вірності й відданості, про те, що купується і продається, а що — ніколи і нізащо. |