Вихід є

 Анатолій ДЕРГАЙ,

голова Андрушівської організації ветеранів.

Житомирська область.

ЮНАКИ І ДІВЧАТА 1930-1940 років народження, діти Другої світової війни, нарівні з дорослими пережили ті важкі історичні події. Серед них, зокрема, наші землячки Галина Григорівна Кулик із села Гальчин і Лариса Мифодіївна Заєць із Лісівки, які цього року відсвяткували 90-річчя. На їхні тендітні дівочі плечі лягла відбудова зруйнованих заводів, колгоспів, соціальних закладів, вони тяжкою, непосильною для їхнього віку працею забезпечували фронт харчовими продуктами. Лозунг був один: «Все для фронту, все для перемоги».

Вітаючи їх із ювілеєм і дивлячись на їхні мозолясті, натруджені, жилуваті руки, хочеться обняти і сказати просте людське слово: «Спасибі вам за все, що ви для нас зробили». Але перед очима постають інші руки — нинішніх кабінетних чиновників, які за тридцять і більше років так приросли до владних крісел, що не можна відірвати. Руки чиновників, які розграбували все те, що руки цих жінок та мільйонів їхніх ровесників відбудовували гіркою працею. А сьогодні в подяку за свої бойові та трудові звитяги залишилися без права на конституційний захист і забезпечену старість, живучи за межею бідності. Адвокати із захисту прав громадян, врахувавши потік заяв на їхню адресу про непосильну вартість лікування, особливо для інвалідів, ветеранів війни і праці, звернулись із заявою до Конституційного суду про порушення статті 49-ї Конституції.

Звісно, хіба за таких витрат бюджету на чиновників вистачить коштів на гідні пенсії, матеріальну допомогу тощо? Ні! Державні гарантії освіти, медицини скинули на місцевий рівень, а місцеві чиновники, за підтримки депутатів, «централізували» ці кошти: спершу собі, а потім на все решту. Скажімо, на проведення складного і дорогого лікування або операції атовцям, учасникам бойових дій, інвалідам у місцевому бюджеті закладена фінансова допомога, яка становить 10 тисяч гривень і обмежується терміном дії лише рік. Натомість місцеві чинуші щомісяця одержують доплати в сумі 5-30 тисяч гривень. Ось таку маємо гірку правду.

Ветерани, учасники бойових дій витримали іспит на виживання, а в подяку отримали від держави мізерні пенсії, безробіття, відсутність можливостей створювати сім’ї, будувати житло, мати забезпечене майбутнє. Вихід один. Щоб захистити працівників медицини, поліпшити фінансування лікарні на харчування і ліки, збільшити фінансування на операційне втручання при лікуванні інвалідів війни, надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення, треба провести позачергову сесію з порядком денним про скасування щомісячних преміальних та інших доплат, а одержувати їх наприкінці року за результатами виконаної роботи.