Джерела нетлінного досягнув

Антоніна КІЗЛОВА.

14 травня (1 травня за ст. ст.) — день святого пророка Єремії, сина старозавітного священика з м. Анатонт поблизу Єрусалима.

П’ятнадцятирічного Єремію Господь покликав до служіння в дуже скрутний період. Північне царство Ізраїлю було вже зруйноване, а в Південному (Іудейському) цар Іосія намагався попри брак підтримки серед підданих викорінити ідолопоклонство та марновірства. Єремія, котрий ревно проповідував єдинобожжя, став першим пророком, котрого засмутив дар провидіння. Адже йому довелося понад 20 років провіщати співвітчизникам, що за їхні гріхи наближається неминуча розплата — зруйнування Єрусалима й тривале рабство всього народу. Весь цей час Єремія зазнавав глузувань, а потім і переслідувань із боку міської знаті, особливо після загибелі царя Іосії 609 р. до н. е. Кілька разів навіть потрапляв до темниці, але милістю Божою уникав страти.

Єремії заборонили заходити до Єрусалимського храму, тож він диктував свої пророцтва помічникові Варуху, а вже той записував ці грізні слова і читав перед натовпом, поки сувій не відібрали й не спалили. Навесні цього року в приватній колекції у Лондоні виявлено дві його печаті, які все ж збереглися. Печаті ще одного відомого з Біблії писаря — Ґемарії, котрий усіляко намагався захистити свій рукопис, знайшли археологи під час розкопок у Єрусалимі 1982 р.

587 р. до н. е. війська вавилонського володаря Навуходоносора зруйнували й розграбували Єрусалим. Про цю подію йдеться в книзі Старого Завіту «Плач Єремії», котру, ймовірно, уклав пророк (як і «Книгу пророцтв»). Сам він після падіння Єрусалима був вивезений у Єгипет. Там здобув пошану місцевих жителів за молитовну допомогу проти нападів на них крокодилів і кобр. Утім, його слова про те, що Єгипет незабаром потрапить у залежність від Вавилону, сприйняли як накликання лиха. Тому Єремію до смерті закидали камінням. Незабаром пророцтво про падіння Єгипту збулося.

В українських землях 14 травня назвали днем Веремія (Яреми) Запрягальника, бо в цей час починали працювати в полі з волами та кіньми. Приказували, що після Веремія «на поле йде навіть найледачіша соха». За народними переказами, святий теж запрягає свою небесну колісницю, щоб сіяти хліб. На празник господарям годиться замовити молебень пророкові Єремії.