• Образок

Доля не квіти

Жанна ЮЗВА.

смт Підволочиськ

Тернопільської області.

ДРУЖИЛИ ще змалку. Квіти хлопчик дівчинці дарував. Потім прийшло кохання, а з ним — надії і сподівання.

Та доля не квіти. Горе прийшло раптово. Бо воно завжди отак — оглушує немилосердно!

Зліг суджений на ліжко лікарняне. Візок інвалідний замість ложа шлюбного. Змилуйся, господи!

Співчували друзі. Журилися матері. І судили люди: така молода, а вже руки собі зв’язала...

Судили люди. Зойком озивалися ненароджені діти. А серця закоханих вистукували в одному ритмі.

Так, доля не квіти. Не всім вона їх підносить. Як не всім дарує справжнє велике кохання.