Пошук

Борис ДУЧЕНКО,

член Всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну».

м. Київ.

У СЕРПНІ минулого року до мене звернулася Маргарита Віталіївна Пивовар і попросила знайти місце загибелі її батька — лейтенанта Віталія Павловича Пивовара, командира бомбардувальника, який був збитий 27 червня 1941 на території Західної України. У результаті пошукової роботи вдалося з’ясувати, що його та два літаки бойових побратимів, підбиті фашистськими винищувачами поблизу міста Сокаль Львівської області, впали у сусідньому Іваничівському (нині Володимир-Волинський) районі Волинської області.

Місцеві пошуковці повідомили, що 1941 року біля селища Іваничі впав радянський літак. Між селами Щенятин і Старосілля — другий, а в самому Щенятині — третій. Тож звертаюся до жителів зазначених населених пунктів надати будь-яку інформацію щодо літаків (точне місце падіння, чи проводились пошуки загиблих членів екіпажів у роки війни і після неї; якщо так, то де вони поховані, та інше). Контактний телефон у редакції.

Достеменно також відомо, що разом із В. П. Пивоваром загинули троє членів екіпажу: стрілець-бомбардир лейтенант Іван Савелійович Халявкін, повітряні стрільці-радисти сержанти Яків Рувимович Хайкін та Іван Федорович Ляпін. На сьогодні знайдено родичів двох членів екіпажу — Халявкіна в Харкові і Хайкіна в Ізраїлі.

Крім того, Маргарита Віталіївна надіслала фото однополчан батька (не із зазначених бомбардувальників) і попросила по змозі встановити їхню долю, знайти родичів. На світлинах вказані прізвища та імена курсантів 1-ї військової Качинської школи пілотів ім. М’ясникова, де в 1935-1938 роках навчався В. П. Пивовар. Заклад розташовувався поблизу Севастополя.

На одному фото — старшина групи Леонід Мукомол, на іншому — пілот Олександр Жук. Про Олександра Миколайовича Жука, 1919 р. н., відомо, що він народивсь у селі Троїцьке Кагановицького району Ворошиловградської області (нині Луганська). Загинув 31.03.1944-го у Псковській області. На той час його мати Ганна Пантеліївна проживала в селі Ірміно (вул. Куйбишевська, 2) Сергівського району тієї ж області. Нині ця територія не підконтрольна Україні.

Маю надію, що завдяки небайдужості читачів «Сільських вістей» вдасться прояснити долі героїв тієї війни.