Фотофакт

Олексій ЯРОВИЙ.

Фото автора.

Цими днями Україна вшановує пам’ять ста семи загиблих під час Революції гідності. В неділю кількасот небайдужих прийшли на майдан Героїв Небесної сотні у Харкові, аби згадати трагічні події лютого 2014-го. Тоді було вбито і трьох харків’ян. Коли оголосили хвилину мовчання, а потім зазвучала «Пливе кача…», зграя голубів здійнялася над площею — напевне, це були душі тих, хто віддав життя за свободу.

СЕРЕД учасників акції — рідні полеглих, духовенство, учасники київського та харківського Євромайданів. Курсанти Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба з портретами героїв Небесної сотні вишикувалися журавлиним клином.

Саме журавлі в небі — головна ідея меморіалу, який збираються встановити на цьому місці. Щоправда, прекрасний проєкт ніяк не може втілитися в життя, бо, як каже місцева влада, на це нема грошей. «А на реконструкцію пам’ятників, фонтанів, парків гроші є?» — запитують ті, хто зібрався на майдані Героїв Небесної сотні.

Для Миколи Івановича Котляра, сина якого, Євгена, застрелив снайпер, найголовніше — це покарання тих, хто холоднокровно вбивав людей.

— Злочинці спокійно живуть собі «за поребриком», а може, й десь в Україні, — каже він. — Справедливих вироків ми чекаємо дуже довго. Вже немає батька і матері Жизневського, немає матері Храпаченка... Загалом близько 20 рідних і близьких героїв Небесної сотні вже пішли з цього життя. Скільки ж іще чекати?