Вівторок, 23 лютого 2021 року № 14 (19862)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19862/print.php?n=48100

Старша школа на порозі змін

Олена КОЩЕНКО.

В Україні стартувала реформа, яка передбачає масштабну реорганізацію загальноосвітніх шкіл. Висловлюються припущення, що вже з наступного навчального року в багатьох закладах закриють 10-11-ті класи. Відповідно не відомо, що робити дітям, які закінчують 9-й клас. Що ж насправді відбувається?

У чому суть?

ЗГІДНО з реформою Нової української школи, яка затверджена законом «Про освіту» 2017 року та 2020-го деталізована законом «Про повну загальну середню освіту», вже 2027 року в державі має завершитися тривалий процес реформування шкільної освіти. Структурно вона має поділятися на три рівні: початкову (1-4 роки навчання), базову (5-9 роки навчання) та старшу профільну школу (10-12 роки навчання). При цьому базова школа буде називатися гімназією, а старша профільна — ліцеєм. Тобто гімназія та ліцей стануть рівнями освіти, а не статусами окремих шкіл.

У кожного рівня школи має бути своє приміщення — отже, початкова, гімназія і ліцей повинні працювати в окремих будівлях.

Старша профільна школа даватиме школярам змогу вибрати напрям, за яким вони хочуть навчатися. У МОН назвали такі орієнтовні течії профілізації ліцеїв: природничо-математичний, технологічний, гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, спортивний тощо. Щоправда, наразі ще нема конкретного затвердженого переліку профілів у ліцеях. Його має визначити державний стандарт, розробка якого тільки почалася. При цьому ліцеї можуть бути одно- або кількапрофільні, але аж ніяк не всепрофільні. Бо тоді, вважають експерти, це буде та сама школа «універсального» профілю.

Також законом передбачено, що у складі ліцею має бути не менше чотирьох 10-х класів від п’яти до 30 учнів у кожному.

Нині найбільше суспільної уваги прикуто до змін, на порозі яких опинилась старша школа. Задум полягає в тому, щоби перетворити ліцеї на щось подібне до професійно зорієнтованої вищої школи. Припускається: ті, хто не «потягне» навчання в ліцеях, вступатимуть до професійних коледжів (колишні технікуми і ПТУ) — опановувати робітничі професії. Таким чином, усім школярам після 9-го класу доведеться вступати чи до ПТУ, чи до ліцею, однак число останніх буде сильно обмежене.

Відтак більшість загальноосвітніх шкіл стане гімназіями, і лише дуже маленька їх частина набуде статусу ліцею і права давати старшокласникам профільну освіту. За деякими даними, навчатись у старших класах незабаром можна буде тільки у кожній п’ятій загальноосвітній школі, а можливо, й у меншому їх числі.

Оскільки профільний ліцей може бути розташований і за 20-50 кілометрів од дому дитини, то закон говорить про можливість мати при ліцеях пансіони — гуртожитки, в яких школярі мешкатимуть під час навчання. Попередньо: за утримання дитини у пансіоні батьки щомісяця платитимуть суму, не більшу за 20% середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім’ї.

Як формуватимуть мережу ліцеїв

У МІНОСВІТИ є два варіанти вступу дітей до ліцеїв: конкурсний відбір і звичайне зарахування. Все залежатиме від того, чи перевищуватиме кількість охочих вчитися в конкретній школі передбачену кількість місць.

До 1 вересня 2024 року обласні та міські ради мають визначитись, які місцеві школи стануть початковими, а які — гімназіями та ліцеями. Проте вже зараз МОН дало вказівку регіонам «почати планувати мережу майбутніх ліцеїв і гімназій». Утім…

На місцях уже сьогодні піддають гострій критиці реформу старшої профільної школи. Приміром, що означає «почати планувати мережу», та ще й із урахуванням, як вимагається у спущеній «згори» відомчій інструкції, місць проживання школярів? Водночас у законі є пряма норма: якщо в населеному пункті проживає менш як 50 тисяч людей, то створення ліцею вважається… недоцільним.

А це означає, що комунальних ліцеїв не буде у сотнях невеликих міст України. Скажімо, таких, як Фастів, Вишневе, Васильків або Ірпінь на Київщині, Лубни та Миргород на Полтавщині, Каховка на Херсонщині, Жмеринка на Вінниччині, Подільськ на Одещині, Чугуїв на Харківщині, Токмак на Запоріжжі, Чортків на Тернопільщині та багатьох інших. Чи не найпромовистішим прикладом непродуманості підходу, який хочуть реалізувати, можна назвати Рівненщину, Буковину, Тернопільщину, ще кілька регіонів, де населення лише в обласних центрах понад 50 тисяч. Виходить, до них доведеться їхати всім випускникам дев’ятих класів із цих країв, хто хоче навчатися в десятому класі.

Такі ймовірні демографічні «освітні норми» викликали негативний суспільний резонанс, тож їх іще можуть скасувати чи змінити. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти», покликаний зупинити процес закриття шкіл. У ньому прибрано норму про «50 тисяч». Тобто будь-яка громада, здатна заснувати і утримувати ліцей, який надаватиме належні освітні послуги, матиме таку змогу. Цією зміною МОН хоче «зберегти нинішню мережу закладів освіти, яка сьогодні забезпечує здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти на всіх її рівнях».

Обіцянки і реалії

ХАЙ там як, але процес реформування старшої школи вже незворотно запущений. Тож чимало батьків передовсім хотіли б чітко собі уявляти освітні перспективи своїх дітей. Зокрема, чи справді восени поточного року в багатьох школах закриють 10-11 класи? Міністерство освіти та науки спростувало ці чутки.

Зокрема, у МОН запевнили, що жодного цьогорічного випускника 9-х класів не буде позбавлено права здобувати повну загальну середню освіту. «Відповідний пункт реформи починає діяти лише з 2024 року», — йдеться в офіційному повідомленні відомства. Щоправда, у Міносвіти зауважують, що при переході до старшої школи все ж може проводитися конкурсний відбір. Мовляв, це залежить від числа поданих до закладу заяв. Якщо ліцензованих місць там менше від кількості заяв, тоді, ясна річ, на «небажаних» чи «зайвих» учнів очікує неприємний сюрприз. Але так ведеться і нині.

При цьому ось як прокоментувало МОН численні повідомлення батьків із різних регіонів про те, що адміністрації шкіл вже поставили їх перед фактом, що «старша школа закривається». «Це лише відповідальність керівника цього закладу. Законодавчо ніде таких ініціатив не закріплено, — запевнив міністр освіти Сергій Шкарлет. — Якщо школу реорганізують чи ліквідують, засновник, тобто місцеві органи влади, зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти. Тому з цим питанням потрібно звертатися до місцевих рад».

Тим часом ось що повідомив директор департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації Олег Фасоля: «У Славуті міська рада спільно з обласним департаментом освіти рік вела перемовини з батьками про те, щоб залишити старші класи лише у трьох закладах із п’яти. А у перспективі в місті має залишитися тільки один ліцей. А на всю область їх буде близько 40». І таке поступово запроваджується не лише на Хмельниччині, а й в інших областях.

Замість післямови

ЯКИЙ з усього сказаного напрошується висновок? Прописані у законі нібито на перспективу зміни профільної старшої школи — чергова омана. Вже нинішнього літа у великих містах 9-класникам із батьками доведеться «стукати» і буквально проситись у всілякі навчальні заклади, щоби їх взяли туди «довчитися».

Подекуди ситуація така, що не буде куди і «стукати». Старшокласників виганяють зі школи фактично в нікуди. Дуже промовистий відгук у зв’язку з цим залишив батько школяра в соціальній мережі: «Після такої реформи вища освіта стане привілеєм дітей дуже забезпечених та наділених потрібними зв’язками батьків. Для більш як двох третин молодих українців, випускників 9-х класів, іншого вибору, як іти опановувати робітничі спеціальності у технікумах і ПТУ, не передбачається. А останніх, до речі, з року в рік теж стає все менше! То залишається випускникам дочекатися отримання закордонного паспорта і їхати збирати овочі на фермі в якогось пана… Ось така «трансформація» шкільної освіти очікує на українців — націю, яка ще донедавна створювала власні кораблі, літаки і космічні супутники».

Зрештою, виникає запитання, а навіщо тоді взагалі потрібна 12-річна Нова українська школа, якщо нашим дітям і в одинадцятих класах нема місця? І куди працевлаштовувати «зайвих» педагогів старших класів після трансформації шкіл?