Поливаймо, та міру знаймо

Циперус водичку полюбляє

...а бегонії всіх видів потрібна помірна вологість

ЗИМУ всі кімнатні рослини, певна річ, перечікують на підвіконні. Сухе повітря у помешканні їм не на користь. Проте і надмірний полив холодної пори дуже шкодить.

Переливання або занадто часті поливи призводять до порушення живлення, проблем із доступом повітря до кореневої системи і її гниття. Загалом небагато кімнатних культур полюбляють вологість і субстрату, і повітря. Це папороть, орхідея, драцена, спатифіллум, аспідистра, хлорофітум та деякі види пальм. У решти наслідки перезволоження — це втрата рослиною пружності, потьмяніння і опадання здорового листя, коричневі або чорні плями на ньому.

Для більшості кімнатних культур (крім циперуса і водних видів) недоливання ліпше за перелив. І хоча повна посуха сподобається хіба що кактусам, ризики від перезволоження ґрунту більші, ніж від недоливання.

Особливо бояться надмірної вологості цибулинні, кактуси і сукуленти — алое, сансев’єра, гіпеаструм. Вони загнивають за найменшого надлишку вологи.

Серед величезної кількості видів бегоній кожен може знайти рослину собі до смаку. Розкішне листя декоративно-листяних видів або чарівні шапки красиво квітуючих бегоній настільки не схожі... Але всі види об’єднує нелюбов до перезволоження. Поливати бегонії потрібно дуже акуратно, тільки після повного висихання землі в горщику. Для «страховки» доцільно відразу зливати воду з піддона.

Апельсини, лимони та інші цитрусові також не переносять вогкості й ущільнення ґрунту. Для того щоб милуватися здоровою кроною з блискучого листя, запашним цвітінням і рясним плодоношенням, доведеться відстежувати стан субстрату, не дозволяючи воді накопичуватися в нижній частині горщиків навіть за дуже рясних літніх поливів. І — уникати холодної води.

Завдяки розкішному розмаїттю великоквіткових сортів пеларгонія сьогодні знову в моді. Але чим ефектніший сорт, тим він вимогливіший у догляді.

Пеларгонія потребує не тільки частих підживлень і рясних поливів, а й захисту від застою води. Рослина може загинути від гнилей, навіть якщо воду вчасно зливають з піддона, але не дають субстрату просихати у верхньому шарі.

Всі пеларгонії віддають перевагу сухому ґрунту.

Фікуси гарні тільки при помірних поливах. Усі види їх значно менше бояться підсихання ґрунту, ніж перезволоження або поливу холодною водою. При регулярному перезволоженні порушується повітро­проникність субстрату — необхідна умова нормального росту і компактних, і гігантських видів фікусів. Краще трохи сильніше підсушувати субстрат між поливами — до третини горщика влітку і до половини взимку.

З цвітінням клівії мало що може зрівнятися. Розкішні трубчасті квітки в китицях над пишним віялом листя вимагають особливого догляду й умов. Але найбільшою помилкою у вирощуванні клівії буде недбалий полив. Ця рослина категорично не переносить застою води у піддонах. Зливати зайву вологу варто відразу після поливання. А перед наступною процедурою потрібно переконатися в тому, що верхні 3-4 см ґрунту цілком сухі.

Милуючись розсипом плодів, що змінюють своє забарвлення у міру достигання, компактний і дуже привабливий декоративний перець разюче чутливий до зайвої вологості. Для нього потрібно підтримувати постійну, але легку вологість субстрату.

Різдвяну зірку, або пуансетію, з її яскравим верхнім приквітковим листям рідко коли зберігають на наступний рік. Але і при вирощуванні як сезонної рослини вона вимагає ретельного догляду. І мова не тільки про прохолоду, стабільне освітлення і правильні підживлення, а й про те, що застій води — головна причина скидання пуансетією листя. Навіть за легких переливів різдвяна зірка втратить свою декоративність через лічені тижні.

Достатньо пам’ятати три базові правила правильного поливання:

— вивчити, яка вологість потрібна конкретному виду і дотримуватися рекомендацій на різних стадіях розвитку;

— завжди контролювати, наскільки просох ґрунт, перед тим як поливати знову;

— використовувати відстояну воду кімнатної температури.

Втім, зауважимо, що якими б негативними не були наслідки занадто рясних поливів, вони не є незворотними. Загибель рослини спричинить лише зовсім «запущена» ситуація.

Отже, перед наступним поливом ґрунт має просохнути, також варто акуратно розпушити його хоча б поверхневий шар, поставити горщик на матеріал, що поглинає вологу (пісок, перліт, рушник, м’який папір тощо). І — зменшити частоту поливів у подальшому.

Якщо з’явилися ознаки ураження коренів, запліснявіння ґрунту, може допомогти екстрена пересадка — складна і часто згубна процедура, але і єдиний вихід із ситуації. Обрізання всіх пошкоджених ділянок після обмивання і огляду коренів, обробка фунгіцидами та підсушування зрізів із посадкою в новий продезінфікований субстрат — типові операції в цьому разі.

Коли ж гниль дісталася точок росту і пагонів, доведеться рятувати рослину розмноженням — укоріненням верхівки або нарізанням живців для одержання здорового потомства.