Щоб навчати, треба вчитись

Василь ПРОХОРОВИЧ.

Запорізька область.

Фото автора.

НА ВУЛИЦЯХ селища Більмак щодня можна побачити легковий автомобіль із написом на дверцятах «Учбовий». То проводить уроки для майбутніх водіїв інструктор практичного навчання спортивно-технічного клубу районної організації Товариства сприяння обороні України Валерій Гузій.

— Кожному курсантові, який у нас навчається, необхідно наїздити 40 годин, — розповідає Валерій Федорович, — а тому стараюсь, щоб добре опанували практичні навички. Спершу на закритому майданчику знайомлю їх із контрольно-вимірювальними приладами, важелями і педалями. А потім із кожним курсантом виїжджаємо затвердженим маршрутом, навчаю, як себе поводити за кермом, дотримуватись усіх Правил дорожнього руху.

Валерій народивсь і виріс у Більмаку. Після закінчення середньої школи отримав посвідчення механізатора. Затим три роки працював у колгоспі на тракторі разом із батьком Федором Федосійовичем. У жнива Гузії стояли за штурвалом комбайна. За добросовісну працю мають відзнаки. Сумлінно ставився Валерій і до військової служби: був старшим водієм, доставляв особовий склад на аеродром. Чітко виконував свою роботу, неодноразово заохочувався командуванням.

Після служби в армії повернувся в рідне селище. Професія водія припала йому до душі, тому вирішив працювати за цим фахом.

— Відтоді як прийшов на роботу в спортивно-технічний клуб районної організації ДТСААФ, минуло майже чотири десятиліття. Навіть не помітив, коли ті роки пролетіли, — каже Валерій Гузій. — Мені подобається робота інструктора, радію за своїх вихованців, які нині працюють водіями, часто зустрічаємось із ними, вони дякують за науку.

— Валерій Федорович — дуже добра людина, хороший водій, — характеризує його керівник райорганізації Товариства сприяння обороні України Віктор Петрович Кацюба. — Він умілий наставник, курсанти мені кажуть спасибі, що опановували практичні вміння саме під його керівництвом.

Окрім того, що Валерій Федорович навчає інших, сам також постійно вчиться. У його водійському посвідченні відкриті всі категорії. До того ж кожні п’ять років він проходить переатестацію. І цей рік не став винятком. Навчавсь у центрі надання послуг й успішно склав іспити. І навчальний автомобіль, на якому працює інструктором, завше в нього у зразковому стані.

— Я сам повинен подавати приклад курсантам, — певен Валерій Федорович, — а вони мають брати все позитивне у мене. Це їм згодиться у подальшому житті.

Разом із дружиною Вікторією Валеріївною чоловік виховав двох доньок, які вже мають свої сім’ї, у старшої Тетяни підростає син, а в молодшої Яни — донька Яринка.

— Я щасливий дідусь, — усміхається Валерій Федорович. — Найбільша радість для мене, коли в нашій хаті збирається вся дружна родина.