Архів
Вівторок,
9 лютого 2021 року

№ 10 (19858)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • Небайдужі

Рукавиці бабусі Марії

Маргарита СИТНИК.

На Сумщині і на передовій ім’я Марії Фельдман добре відоме. Коли почалася війна, жінка вирішила допомагати захищати Україну там, де вона може, влившись у лави волонтерського об’єднання «СББ «Тил», де й донині шиє бійцям утеплені рукавиці.

— МЕНІ так шкода наших солдатів, що просто сил не стає. Я сама пережила війну і знаю, як це страшно. Тож вирішила: допомагатиму нашим воїнам, доки матиму здоров’я, — розповіла журналістам 87-річна волонтерка.

Лік пошитим нею рукавицям за шість років уже доходить до 10 тисяч пар (іще пані Марія шиє спідню білизну). Вона в цій справі професіонал: 40 років пропрацювала на швейній фабриці, де опанувала всі тонкощі справи. Тому речі дуже хорошої якості і зручні. Волонтери, які відвозять передачі на фронт, кажуть, що бійці дуже цінують пані Марію — не тільки за невтомну працю, а й за увагу та душевне тепло, завдяки якому рукавиці ще краще гріють.

Матеріал збирають звідусіль. Оскільки ватин для утеплення дорогий, то використовують старий верхній одяг. Шуби, куртки, пальта люди зносять з усього міста, і бабуся береться до роботи. «Порю сама, прасую, крою. Все роблю сама, цілий день працюю. Я думала, що скоро війна закінчиться. Мені тих хлопців так жалко», — говорить пані Марія. За вихідні, порахували волонтери, у неї виходить по 15-16 пар. Її вірна соратниця — старенька швейна машинка. Хотіли, кажуть, привезти нову, але жінка навідріз відмовилася.

Пані Марія, як уже згадувалося, — член об’єднання «СББ «Тил», яке розшифровується так: «Сумський бабський батальйон «Тил». Назва потужна, як і діяльність. Цей волонтерський центр організувала у вересні буремного 2014 року сумчанка Валентина Андріяшева. Небайдужі жінки шиють бійцям рукавиці, жилети та інші необхідні речі — всього виготовляють близько 40 найменувань продукції, а також плетуть маскувальні сітки. На них, розповіла пані Валентина, торік було найбільше замовлень. Адже попри оголошене чергове перемир’я з ворожого боку постійно стріляють.

Волонтери Сумського бабського батальйону сплели вже понад 28 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток. Та нині спостерігається певне затишшя: центр змінив місцезнаходження, і люди стали ходити менше. «Про допомогу армії згадують перед святами і перед виборами. Рук узагалі не вистачає. Не знаю, може, тому що ми переїхали в інше місце, нас не знаходять. Матерія, все є, приходьте — працюйте», — просить земляків пані Валентина. І скрушно зауважує: «Стали ЗМІ менше показувати війну, скрізь розповідають про перемир’я, як усе добре. Насправді ж справи не такі райдужні».

Перемога — спільна справа. І Марія Фельдман та її невтомні посестри наближають її своїми працьовитими руками й небайдужими серцями. Так вистоїмо!

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Даними обміняються самі
Читати
Покращання вже не за горами?
Читати
Обіцяють не вимикати світла
Читати
Тримайте гроші в... землі
Читати
Цінове зростання неминуче
Читати
Фартовий «слуга»
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове