|
Версія для друку На головну Осмії готові допомогти Устина ГРЕЧАНЮК. НА території
Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М. І.
Вавилова Інституту свинарства й агропромислового виробництва НААН живе
популяція комах, про яких, можливо, і не всі чули. Це осмії — рід бджіл, які не
є медоносами, але сприяють запиленню рослин, підвищуючи врожайність
агрокультур. Головна їхня цінність у тому, що вони активізуються і починають
збирати пилок напровесні, коли медоносні бджоли ще не вилетіли. Осмії запилюють
усе, що цвіте, навіть за температури +5 градусів. Кандидат
біологічних наук полтавець Віктор Гукало, який займався проблематикою
розведення цих комах, розповідає, що в радіусі п’ять кілометрів навколо станції
щороку, яка погода не була б, кісточкові дають стабільно щедрі врожаї. Важливо,
що осмія не конкурує з медоносною бджолою, тому що збирає не нектар, а пилок. 2010 року
полтавські науковці одержали патент «Спосіб промислового розведення бджіл роду
осмій». По корисних комах до них приїздили фермери з різних країн. А от в
Україні великої зацікавленості до цього роду бджіл нема, хоча у світі їхня
здатність до раннього запилювання активно використовується. Втім, кліматичні
зміни, переконані полтавські дослідники, спонукатимуть фермерські господарства
замислитись над доцільністю розведення осмій. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Даними обміняються самі ЧитатиЯК ВІДОМО, в нас діє ринок газу для населення
з можливістю обирати постачальника палива, що запропонує найвигідніші умови.
Але це не так легко реалізувати (зокрема, через певні незалагоджені
суперечності з облгазами). Днями стало відомо про спрощення порядку зміни
постачальника для вразливих категорій населення, а саме субсидіантів та
отримувачів пільг. Згідно з інформацією Мінсоцполітики, відтепер клієнтам не
потрібно особисто відвідувати управління соціального захисту чи повідомляти
його про зміну надавача послуги та щомісячну ціну газу. Між постачальниками й
органами соцзахисту налагоджено обмін даними в електронному форматі.
Покращання вже не за горами? ЧитатиМІНЕКОНОМІКИ оцінило спад ВВП торік у
4,2%, а зростання нинішнього року — у 4,8%. Тим часом інформагентство «Рейтер»
провело опитування українських аналітиків, у результаті якого з’ясувалися такі
прогнози. Отже, якщо уряд надалі не посилюватиме карантину, валовий внутрішній
продукт у січні — березні скоротиться на 0,5% порівняно з попереднім роком
(через низьку торішню базу, бо у квітні — червні 2020-го економіка «просіла» на
11,4% через особливо жорсткий карантин). Однак у другому кварталі має початися
зростання на 10,2%. Сприятиме економічному відновленню, переконані аналітики,
вища сезонна активність у сільському господарстві та в будівництві. Середній
прогноз передбачає піднесення економіки на 4%, що в цілому збігається з
урядовим передбаченням, хоч і не так оптимістично.
Обіцяють не вимикати світла ЧитатиВ НАШІЙ енергосистемі криза: запаси
вугілля на ТЕС стрімко тануть. Компанія «Укренерго» оприлюднила план виходу із
ситуації у період морозів, які цієї зими таки навідалися в Україну. Він передбачає
балансування з допомогою енергоблоків, які можуть працювати на резервному
паливі (газ), збільшення обсягів генерації на ГЕС і ГАЕС та імпорт
електроенергії. «Одразу наголосимо: нині введення обмеження споживання або
графіків аварійних відключень будь-яких споживачів не передбачається», —
заспокоїли в компанії. До речі, щодо імпорту електроенергії, зокрема з РФ, який
був відновлений 1 лютого. Міністр закордонних справ Д. Кулеба повідомив, що
наша електросистема з радянських часів приєднана до російської і білоруської,
тому в критичних ситуаціях ми вимушені тимчасово закуповувати в цих країн. Що,
за його словами, аж ніяк не свідчить про «якусь переорієнтацію або заробляння
грошей». Д. Кулеба наголосив, що до 2023 року Україна має стати частиною
електромережі Європейського Союзу і повністю від’єднатися від російської
системи.
Тримайте гроші в... землі ЧитатиЯК МИ знаємо, нинішня влада таки
«дотисла» запровадження ринку сільгоспугідь, в очікуванні якого одні плачуть,
інші скачуть: частина суспільства боїться ризиків утрати стратегічного з усіх
точок зору багатства народу, тоді як апологети вільної торгівлі переконують, що
земля — це ресурс і товар, уміле розпоряджання яким дасть небувалий поштовх для
розвитку економіки (третя категорія, можемо припустити, потирає руки, очікуючи
провертання якихось оборудок). До запальних прихильників ідеї продажу
національного багатства належить міністр агрополітики Р. Лещенко. Він дав
слово, що 1 липня ринок запрацює, і переконує: «Земля — це краще від будь-якого
депозиту». За його словами, вартість 1 га сільгоспугідь після відкриття ринку
становитиме близько 2 тисяч доларів. Відтак придбання наших поки що родючих
чорноземів є набагато вигіднішою інвестицією, ніж купівля однокімнатної
квартири в Києві: їх капіталізація й орендна плата зростають щороку. Міністр
також заявив, що «передумов до великого ажіотажу по продажу землі» немає.
Цінове зростання неминуче ЧитатиТАРИФИ на житлово-комунальні послуги
боляче б’ють по кишенях українців, які цієї зими навіть вийшли протестувати
проти їхнього підвищення (ці акції, згідно із соцопитуванням, підтримують 89%
респондентів, утім, не відомо, скільки з них готові особисто взяти участь).
Владі вдалося пригасити запал тимчасовим «ручним» зниженням цін на газ та його
розподіл, а також компенсаціями людям, які користуються електроопаленням. Однак
саме питання ціноутворення нікуди не ділось. У розпорядженні ЗМІ опинилися
сценарії подорожчання енергоносіїв на найближчі роки. Отже, Міністерство
економрозвитку очікує, що, за оптимістичного ходу подій, газ для населення
цього року підвищиться в ціні на 20%, наступного — на 10%, а у 2023-2024 роках
— по 5% щороку. За опалення 2021-го доведеться платити на 16-18% більше, ніж
торік, 2022-го — на 6-9%, а надалі — від 3 до 5%. Ціни на електрику цього року
зростуть на 38-52% залежно від сценарію, а наступного — ще на 15-20%.
Фартовий «слуга» ЧитатиЧИ ЧАСТО пересічний українець виграє в
лотерею? Якщо й так, то хіба небагато, та й то раз у житті. А от член фракції
«Слуга народу» М. Павлюк задекларував 1,9 млн грн виграшу від шести різних
фірм. І це не вперше йому випадає такий «джекпот»: позаторік він повідомив про
900 тисяч гривень призу, а 2018 року —160 тисяч гривень. У ЗМІ такі «усмішки
удачі» називають спробами легалізації доходів через «виграші».
|