Архів
П’ятниця,
29 січня 2021 року

№ 7 (19855)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:КриницяНаша пошта
  Версія для друку          На головну
  • Заклади культури на селі

Курс на інформаційно-культурні центри

Василь Горват.

Закарпатська область.

Культурні установи, зокрема книгозбірні, — найуразливіші у часи реформ. Першого удару бібліотечна мережа Закарпаття зазнала у 2005-2006 роках, коли чиновники всіх рівнів взялися «оптимізувати» цю сферу.

У ВИНОГРАДІВСЬКОМУ районі тоді все ж вдалося зберегти систему книгозбірень. Але зараз бібліотекарі готуються до найгіршого — її переформатування, скорочення, масового звільнення працівників. Під прицілом і будівлі бібліотек. Наприклад, Виноградівська районна дитяча розташована у дуже привабливому з комерційної точки зору місці, тож на неї багато хто позирає ласим оком. Словом, попереду чимало загроз і випробувань.

Водночас, певна працівниця Виноградівської ЦБС Світлана Кедик, сьогодні бібліотеки мають і перспективи розвитку. На її думку, все залежить від того, чи порозуміються вони із новоствореними ОТГ. «Для мене взагалі питання не стоїть: потрібна бібліотека чи ні, — каже пані Світлана. — Звичайно, потрібна. Питання в іншому — в якому форматі вона має існувати та функціонувати?»

А починати треба, переконана Світлана Кедик, з того, щоб разом із представниками місцевого самоврядування визначити цілі та шляхи розвитку культурної галузі. Зокрема виокремити культурні особливості території як цінний набуток громади, як можливість для розвитку літератури, мистецтва, інтелектуального відпочинку, туризму, ремесел, а отже, й економіки.

Потім варто дослідити запити громадян стосовно закладів культури та послуг, які вони надають або можуть надавати. А визначившись, що саме для людей важливо, розпочати створювати матеріальну базу для потрібних об’єктів.

«Розумію, що це не так просто, — наголошує Світлана Кедик. — Але треба діяти. Водночас бібліотеки, не чекаючи манни небесної від громад, мають поступово переходити від роботи у форматі «книгосховище» до формату «інформаційно-культурний центр», де є все: і книга, і дозвілля, і надання послуг (консультації юриста, конференц-зали для масових заходів, безкоштовний доступ до Інтернету). Мешканець ОТГ або турист може завітати туди чи на кіносеанс, чи на виставку, презентацію книги місцевого автора або ж на концерт місцевого самодіяльного хору, учнів школи мистецтв. Або ж знайти спокій між книжок у затишній бібліотечній зоні або в літературному кафе. Тоді це буде сучасний затребуваний заклад.

Бібліотекарка певна, що розвиток культурної сфери — це інвестиція в майбутні покоління, в успішних людей, а значить, успішну громаду. Цю аксіому потрібно доносити і доводити до депутатів району та ОТГ. І важливо, щоб це почула не тільки влада, а й усі ті, хто зацікавлений в успішному розвитку країни. Бо сучасна книгозбірня — це спільний проєкт влади, бібліотекарів та громади.

«Мені вдалося згуртувати довкола бібліотеки культурний осередок, — скромно хвалиться пані Світлана. — Це місцеві літератори, майстри народного мистецтва, зокрема Валентина Костьо, Здена Тесличко, Світлана Тарнавська, Іван Говбан, Василь Кляп, Ольга Гал. Вони беруть участь у різноманітних заходах, правильніше навіть сказати, створюють їх своєю присутністю. Я не сумніваюся, що наш позитивний досвід долучить також інших не байдужих до красного письменства, мистецтва, рідного краю людей. Разом ми втілимо в життя найамбітніші плани. Я в цьому переконана».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Дохазяйнувалися
Читати
Законопроєкт відкликано
Читати
А боргів тих, боргів...
Читати
За планом — більше призовників
Читати
Зареєстровано ледь не вдвічі менше
Читати
Знову зонування
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове