|
Версія для друку На головну «Діджиталізоване» народовладдя Марина ТІШКОВА.
З
чого б «епохального» почати перший у новому році й завершальний у четвертій
сесії пленарний тиждень? Законопроєкт про всеукраїнський референдум якнайкраще підходить,
вирішила фракція «Слуги народу». Загалом розглянуто близько двадцяти проєктів
законів та постанов, ухвалено чотири закони. «ПРЯМЕ народовладдя» в такій формі, нагадаємо, є одним
із програмних пунктів Президента В. Зеленського, а можливість проведення
референдуму прописана в Конституції, котрої, як відомо, треба дотримуватися.
Кулуарних інтриг під час розгляду проєкту в другому читанні не бракувало:
перерва у засіданні затягнулася на годину, а це переважно буває, коли
доводиться щось дуже активно узгоджувати. Крім того, стало відомо, що група
депутатів усередині «монобільшості» отримала сигнал президентський законопроєкт
не підтримувати, за що глава фракції Д. Арахамія погрожував їм виключенням. У підсумку
резонансний документ таки «благословився». Отже, коротко про те, що маємо.
Предметом розгляду на всеукраїнсь-кому референдумі можуть бути затвердження
змін до низки розділів Конституції; питання загальнодержавного значення;
питання про зміну території України; про втрату чинності закону чи окремих його
положень. Відповідь на запитання може бути тільки «так» чи «ні». Ключовою
новацією документа є «діджиталізація» (ще одна «фішка» нинішньої влади) —
можливість електронного голосування. Аби ініціювати референдум, потрібно
зібрати 3 млн підписів, потім Конституційний Суд має перевірити
конституційність питання, а призначає проведення Глава держави. Опитування щодо
зміни території країни має призначати парламент. Фракції
опозиції кожна зі своєї «дзвіниці» документ розкритикували. В «ОПЗЖ» найбільше
збентежені тим, що звужено коло тем, стосовно яких можна опитувати народ (їм,
мабуть, хотілося б відразу поцікавитися щодо переходу території України під
«протекторат» РФ…). Колишній глава фракції «Голос» С. Рахманін побоюється
можливостей влади ухвалювати рішення «в обхід парламенту з допомогою
маніпулятивних референдумів». «ЄС» привернула увагу до загрози втручання в
електронне голосування. В
експертному середовищі теж нема одностайності. В Центрі політико-правових
реформ вважають, що не все так страшно: документ відповідає конституційному
регулюванню й стандартам, розробленим Венеційською комісією. Натомість
деякі юристи та політологи, які аналізували документ, знайшли в ньому багато
цікавого. Зокрема, провели паралелі з Францією та Литвою, котрі раніше
запровадили референдуми з імовірним онлайн-голосуванням, але потім швиденько
скасували — все через той же ризик маніпуляцій і втручань (а в них справа
захисту від кібернебезпек на набагато вищому рівні). Дехто назвав цей закон
прямою загрозою Україні як європейській демократичній державі, адже тепер
будь-яку ідею — від зміни кордонів до запровадження російської мови як другої
державної — можна легітимізувати, якщо вона дістане достатню інформаційну
підтримку і спиратиметься на адмінресурс. Також розгляд гострих питань на
референдумі може бути використаний президентом як спосіб зняття з себе
політичної відповідальності за ухвалення наріжних рішень. Аналітики
прогнозують, що закон про «народовладдя» може стати інструментом для
нарощування В. Зеленським свого просілого рейтингу, аби спробувати переобратися
вдруге. Скажімо, на першому етапі в народу можуть офіційно поцікавитися
стосовно зменшення складу ВР до 300 осіб (пам’ятаєте «5 питань від президента»
під час місцевих виборів?). А ноги ростуть ось звідки: італійська популістична
партія «Рух 5 зірок» торік у вересні винесла на референдум питання про
скорочення числа депутатів парламенту із 945 чоловік до 600. Майже 70% виборців
це підтримали, і рейтинги партії суттєво виросли. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Дохазяйнувалися ЧитатиПРО БРАК вугілля на ТЕС повідомлялося
неодноразово. А днями головний диспетчер НЕК «Укренерго» В. Зайченко на
засіданні НКРЕКП заявив, що склади «спрацьовані до рівня, який, напевно, є
найнижчим за весь період незалежності України». Половина вугілля зосереджена на
двох ТЕС: 116 тис. тонн антрациту на Луганській і 105 тис. тонн — на
Слов’янській, котра, як відомо, не працює. На всіх інших залишилося 220 тис.
тонн, яких «абсолютно недостатньо для гарантування енергетичної безпеки
країни». В. Зайченко наголосив, що активних запасів вугілля — менше
гарантованих на 522 тис. тонн (на 51 тис. тонн антрациту і на 471 тис. тонн
газового). Коли були морози, енергосистему втримали, наростивши імпорт
електроенергії з Білорусі (із 18 по 24 січня він збільшився з 6,3 до 9,4 млн
кВт-год на добу). Однак пропускної здатності між енергосистемами країн, яка
становить 900 МВт, недостатньо для забезпечення потреб України в імпорті (їх
оцінюють на рівні 1,5 ГВт). Якщо вугілля не буде, доведеться або перейти на
спалювання природного газу, або вдатися до віялових відключень.
Законопроєкт відкликано ЧитатиСКАНДАЛ із Конституційним Судом (КС) стих,
але сама проблема поки що не розв’язана. Нагадаємо, після резонансного рішення
КС щодо скасування кількох норм антикорупційного законодавства торік у жовтні
Президент В. Зеленський заповзявся відновити законність незаконними, як
охарактеризували їх експерти, методами. Глава держави подав у парламент законопроєкт,
яким пропонувалося оголосити рішення суду нікчемним, а самих суддів розпустити
(згідно із законодавством, він не має на це права). Днями стало відомо, що В.
Зеленський відкликав свій проєкт для доопрацювання. Таким чином, документ знято
з порядку денного.
А боргів тих, боргів... ЧитатиВІДПОВІДНО до даних Мінфіну, станом на 31
грудня минулого року державний борг сягнув 2,3 трлн грн (88,53 % від загального
розміру державного та гарантованого державою боргу), або 79,90 млрд дол. Із
цієї суми зовнішнього боргу — 1,3 трлн грн, внутрішнього — 1 трлн грн. А
гарантований державою борг дорівнює 292,70 млрд грн (11,47%), або 10,35 млрд
дол. (зовнішній — 260,41 млрд грн, внутрішній — 32,29 млрд грн). Отже, всього
виходить 2,56 трильйона гривень, або 90,3 мільярда доларів. Протягом торішнього
грудня сума державного та гарантованого державою боргу збільшилась у гривневому
еквіваленті на 153,64 млрд грн (у доларовому еквіваленті — на 6,01 млрд дол.).
За планом — більше призовників ЧитатиТОРІК на строкову службу було призвано 30
030 молодих чоловіків: навесні — 16 460, восени — 13 570. Як повідомив
представник Командування Сухопутних військ полковник М. Качаненко, цього року
заплановано відправити до війська близько 32 тисяч осіб. При цьому він уточнив,
що цифра попередня, вона може бути скорегована, найімовірніше, в менший бік.
Зареєстровано ледь не вдвічі менше ЧитатиМІНІСТЕРСТВО освіти повідомляє, що
перевірити свої сили на пробному ЗНО збираються близько 140 тисяч осіб
(остаточні цифри будуть оприлюднені пізніше, коли регіональні центри оброблять
усі платежі). Кожний зареєстрований учасник зможе скласти тест з одного
предмета, а також додатково завантажити тестові зошити з будь-яких дисциплін із
переліку, заповнити їх удома, внести протягом 10-14 квітня свої відповіді до
спеціального сервісу і вже 16 квітня одержати результати. До речі, торік на
пробне ЗНО зареєструвалися 218 662 особи, з них 144 тисячі проходили тестування
з двох предметів.
Знову зонування ЧитатиУЖЕ п’ять днів як перестав діяти
локдаун. У МОЗ раніше говорили, що не планують запроваджувати подібні обмеження
навесні. Однак уряд думає над поверненням адаптивного карантину, тобто з
кольоровими зонами (зелена, жовта, помаранчева, червона) залежно від ситуації з
коронавірусом у регіоні чи населеному пункті. Прем’єр Д. Шмигаль зазначив, що
теперішні показники кількості хворих, госпіталізованих та тих, хто одужав,
свідчать про ефективність локдауну (а що ще, їй-богу, їм казати…). Тим часом
упродовж доби, 27 січня, COVID-19 підтвердили 5529 громадянам (із них 248 дітей
та 236 медпрацівників). Госпіталізації потребував 1941 хворий, одужали 11 946
чоловік, не змогли врятувати 149 пацієнтів. Починаючи з торішнього березня
коронавірус виявили у 1 206 412 українців, із них одужали 992 031, число
померлих становить 22 351.
|