• Зелена аптека «Сільських вістей»

Шипшина

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,

дієтолог.

ЗА ПОХОДЖЕННЯМ це дикий предок троянди. Як і тисяча років тому, росте по лісах і чагарниках, прикриваючи гострими шипами невеличкі червоні плоди. Саме ці кисло-солодкі ягідки і є справжньою природною коморою вітамінів.

Шипшина як лікувальний засіб була відома ще у Стародавній Греції. В IV ст. до н. е. філософ і ботанік Теофраст у своїх працях дав настільки повний опис шипшини, що він без змін із століття у століття переписувався із книги в книгу.

Мусульмани від самого початку зародження ісламу вважали дику шипшину священною квіткою, яка дає життя та здоров’я. У Давній Русі для загоєння ран і попередження гангрени застосовували пов’язки, просочені відваром чи настоєм із квітів та плодів шипшини. У народі існує легенда, за якою немічного у дитинстві Іллю Муромця мати вилікувала і поставила на ноги саме з допомогою відварів із цих ягід.

Під час Другої світової війни сотні британських добровольців відправлялися на організований збір шипшини, яка цінувалась як доступне джерело вітаміну С для голодного населення й армії.

І справді, плоди шипшини мають потужну бактерицидну дію, а також фітонцидні та протизапальні властивості. Завдяки надзвичайно високому вмісту вітаміну С їх використовують при різних захворюваннях, авітамінозах, гіповітамінозах, пов’язаних із нестачею цього вітаміну. Як відомо, під впливом аскорбінової кислоти зі стінок судин зчищається шкідливий холестерин, що є чудовою профілактикою атеросклерозу, зміцнюються капіляри і дрібні кровоносні судини, мобілізуються захисні сили організму в боротьбі з різними інфекціями (навіть такими серйозними, як коклюш, скарлатина, пневмонія, дифтерія). Через високий уміст вітамінів Р і К шипшина справляє позитивний вплив на кровоносну систему, пришвидшує загоєння ран і зростання кісток при переломах.

Плоди шипшини застосовують у лікуванні різних захворювань шлунково-кишкового тракту (виразки дванадцятипалої кишки, гастрити, коліти), сечостатевої системи (при сечокам’яній хворобі). Також вони високоефективні при малярії, недокрів’ї, гіпертонії. У народній медицині відвар із плодів шипшини вживають як загальнозміцнювальний засіб при всіх тяжких захворюваннях і пораненнях, при каменях у печінці, жіночих хворобах, у разі застуди. Плоди застосовуються у вигляді настою, сиропу, екстракту, порошку.

У північних широтах шипшину називають «апельсином Півночі». І недарма вона отримала таку назву. Адже чим північніше росте ця рослина, тим більше вітаміну С містить. До того ж у плодах із гірської місцевості його рівень набагато вищий, ніж у тих, що зібрані на рівнинах.

У плодах шипшини аскорбінової кислоти удесятеро більше, ніж у смородині та до 50(!) разів більше, ніж у лимонах. Щоб забезпечити організм добовою дозою цього вітаміну, достатньо всього двох ягідок.

Шипшина підвищує захисні сили організму, нормалізує обмін речовин, покращує кровотворення, зміцнює імунітет, лікує грип та застуду, попереджає розвиток атеросклерозу, зміцнює стінки судин, нормалізує роботу серця, підвищує працездатність організму.

Настій плодів має позитивну дію на печінку і жовчні шляхи. При запальних процесах цих органів, зважаючи на протизапальну і жовчогінну властивості, рекомендують споживати столову ложку настою з шипшини тричі на день протягом 7-10 днів.

У разі зниження апетиту, шлунково-кишкових захворюваннях, при циститі слід приймати відвар коренів шипшини по пів склянки чотири рази на день перед їдою. Для лікування гастриту зі зниженою кислотністю помічний настій із коренів шипшини, аїру, півонії, листя подорожника і трави материнки.

Зазвичай усім хворим на застуду та грип призначають аскорбінову кислоту (вітамін С) і полівітаміни. Природним джерелом вітаміну С є шипшина та напої з неї. Для профілактики гострих респіраторних захворювань і грипу рекомендують узимку та навесні курсами по три-чотири тижні з перервами пити такий збір: плоди шипшини — 100 г, листя кропиви, плоди горобини і малини — по 50 г, трава череди — 20 г. Столову ложку збору настоюють у 300 мл води та п’ють теплим по 50 мл 4-6 разів на добу.

Для лікування екземи та дерматозу допоможе мазь із квітів шипшини. Свіжі чи сухі пелюстки варити 20 хвилин на водяній бані з додаванням меду в пропорції 1:1. Готову масу охолодити і наносити на уражені ділянки шкіри тричі на день на 10 хвилин.

Мазь проти екземи можна приготувати й іншим способом: 50 г сухого насіння шипшини промити теплою водою, висушити і залити 100 г обліпихової олії, настояти 17 днів у темному місці. Процідити та змішати з 50 г квіткового меду.

При гіпертонії допоможе збір із п’яти столових ложок плодів шипшини, двох столових ложок плодів глоду та трави сухоцвіту болотяного, столової ложки трави собачої кропиви і кори крушини. Столову ложку збору залити 200 мл окропу, настоювати 30 хвилин, процідити і приймати по 100 мл двічі на день.

При гіпотонії допоможе збір із чотирьох частин шипшини, коренів заманихи і родіоли рожевої, трьох частин плодів глоду і трави кропиви, двох частин трави звіробою. Столову ложку збору залити склянкою окропу, настоювати 40 хвилин і пити по третині склянки двічі або тричі на день перед їдою.

Шипшину можна споживати у будь-якому вигляді: заварювати чай, готувати відвари, настої, настоянки, сиропи, екстракти. Деякі поціновувачі вживають в їжу свіжі плоди. З неї варять варення, компоти, киселі, готують морси, соки.

Напої, настої чи сиропи з ягід шипшини можна також додавати до фруктових коктейлів, сухих сніданків, трав’яних чаїв тощо. Заморожені кубики відвару з неї — це ще й чудовий косметичний засіб, який тонізує шкіру та насичує її вітамінами.

А втім, шипшина має й деякі протипоказання. Її не можна споживати людям, які страждають на тромбоз, тромбофлебіт, ендокардит і недостатність кровообігу.