Не дамо зірвати передплату

Микола ЮРЧИШИН.

Такого масового потоку листів і телефонних дзвінків зі скаргами на окремих поштовиків, як останніми днями, редакція не одержувала давно. Люди нарікають на бездіяльність деяких стаціонарних поштових відділень та цілковиту байдужість працівників пересувної пошти.

ОСЬ КІЛЬКА тривожних сигналів із Київщини. «Село наше велике, протяжністю 10 кілометрів, — пише до редакції житель Однорога Білоцерківського району Петро Васильович Одноріг. — Пересувна пошта приїздить до нас двічі на тиждень — у вівторок та п’ятницю. Викидають періодичні видання купою на лавочці біля поштового відділення, вітер розносить газети та журнали по всіх усюдах. І нікому до цього ніякого діла. Поки дійдуть передплатники по періодику до центру села, то нема вже чого брати. Що це за безсовісність і безвідповідальність? Люди ж платять за друковане слово немалі гроші! Такого хаосу з доставкою газет мешканці сіл не пам’ятають. Ви чуєте, пане Смілянський? Чому не вживаєте відповідних заходів?».

Занепокоєна поганою роботою так званої пересувної пошти Валентина Григорівна Чалій із села Малий Крупіль Згурівського району. Жінка нездужає на ноги, а тому ніяк не може впіймати працівників ПВЗ, щоб передплатити на наступний рік «Сільські вісті». «Замість того, щоб газети класти передплатникам у поштові скриньки, їх викидають, як непотріб, гамузом у центрі села, а самі дають газу. А люди ж за них гроші заплатили», — обурюється передплатниця.

Не добирає слів на адресу керівництва Укрпошти Василь Пав­лович Маслюк із Логвина Володарського району: «Пересувна пошта працює з перебоями. Трапляється, привезе в село газети, а буває, що й ні. Часто-густо недодають окремих номерів улюбленої «Селяночки». Не раз телефонував із цього приводу Ірині Петрівні (на жаль, прізвища свого не назвала), що відповідає за доставку преси з Білоцерківського центру поштового зв’язку. Вона щоразу годувала обіцянками: «Ждіть, усі номери «Сільських вістей» вам повернуть». І ось чекаю вже третій місяць, а результату — нуль».

Не знає, куди вже скаржитися, наша давня передплатниця із Салихи Таращанського району Півонія Миколаївна Головай. Останній номер «Сільських вістей» неходяча пенсіонерка одержала 24 листопада, хоча газету передплатила до кінця року.

Не може змиритися з тим, що йому доставляють «Сільські вісті» на 10-12-й день після їх виходу, Оксан Дмитрович Приймак із Нехаївки Коропського району Чернігівщини. «Що ж це за оперативність така, про яку так полюбляє говорити керівництво Укрпошти? — запитує читач.

Про факти байдужого ставлення працівників пересувної пошти до своїх обов’язків повідомив телефоном Віталій Петрович Шпильчин із Матіясового Березанського району Миколаївщини: «Приїхало пересувне поштове відділення до нашого села. Привезли обласну, районну газети, інші видання, а «Сільських вістей» нема. Запитую, чому так сталося. Працівники пересувної пошти знизують плечима: «А ми тут при чому? Очевидно, мішок із вашими вістями сортувальники відправили не туди, куди треба». Це замість того, щоб негайно зателефонувати і дізнатися, куди справді дівся наклад «СВ» для передплатників нашого села».

Редакція чекає оперативного реагування від керівництва Укрпошти на скарги наших читачів. Ми і надалі не обминатимемо жодного сигналу передплатників щодо недобросовісної роботи поштових відділень і вимагатимемо від центрального поштового відомства усунення недоліків. Давайте разом не дамо зірвати передплату нашої газети!