Знаний майстер на всі руки

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Фото автора.

Щойно ми познайомились, як Микола Романович Щерба цілком серйозно сказав, що замовив у Всевишнього 110 років життя. Своє незвичне прохання він аргументував так. «Я, — каже, — з коріння довгожителів. Мій тато відійшов за межу вічності у 93 роки, мама — у 87, сестрі Наді зараз 78, дід Дмитро по маминій лінії топтав ряст 102 роки, а я купив хату в нащадків баби Степаниди Сауляк, яка дотягнула аж до 104… На цьому обійсті така благодатна аура, що ніби й років своїх не відчуваю, все хочеться встигнути зробити».

ЦЕЙ добродушний чоловік проживає в Обухові Мурованокуриловецького району. Він тут особистість відома і вельми потрібна громаді. Ну як, скажіть, селу обійтися без хорошого електрика, та ще й безвідмовного?

Помічників у діда Миколи нема, та він і не на штатній посаді — працює з власного бажання за «спасибі». І коли в кого щось не контачить, поспішають до односельця Миколи — той у всьому розбереться. Якось через замикання треба було терміново лізти на стовпа. І у неповних 84 він це вправно зробив.

В Обухові Микола Щерба знаний майстер на всі руки. Є у нього власні кузня, циркулярка, млинок, стругальний і заточувальний верстати, а ще — низькооборотний трифазний електричний дриль, який часто позичають не тільки сусіди, а й працівники ремонтних майстерень довколишніх господарств. Торік купив електропилку, бо вона легша в роботі й економічніша у використанні.

Донедавна дід Микола сам обходив корову, табун курей-гусей, виводок кролів, а тепер з усього господарства залишився лише пес-охоронець. Попри те, що до хати підведений центральний водогін, він викопав на обійсті криницю, а у ванній кімнаті облаштував санвузол.

— Нашого земляка глибока старість удома не застане — він завжди серед людей, — розповідає керівник Обухівської громади Тетяна Кретюк. — Осідлає старенького велосипеда — і гайда в дорогу. Це ніби про нього відомий дитячий віршик: «Через поле, через гай ходить хлопчик Помагай». Мені здається, що Микола Щерба знає, які є в кожній хаті проблеми з електроживленням, і не чекає, поки його покличуть, а сам їде. Особливо старається для одиноких і немічних людей, бо на власному досвіді пересвідчився, як нелегко самому ведеться.

Сусід Василь Гук похвалив Миколу Романовича за вміння виготовляти міцні тертки й унікальний пристрій для подрібнення хрону. «А насадка на коліщатка диванів, тумбочок, шаф і холодильників цілком заслуговує на оформлення побутового винаходу, — стверджує чоловік. — Це ж так зручно пересувати меблі, коли дружина білить хату».