• Поствиборний синдром

Мер і Бобер

Ольга ХАЛО.

м. Лубни

Полтавської області.

Під лісом посеред рівнин

Бобер звів чималенький млин,

Громаді свято влаштував:

— Усе для звірів тут! —

сказав.

Йому ще й лапу Лев потис

На сцені під пташиний виск.

Бобер на фоні перспектив

Усіх обідом пригостив.

На другий день вже млин

загув —

Й про звірів наш Бобер забув:

Чи бідне, немічне, старе —

За хліб той десять

шкур дере!

Про ліс й не думав,

як бува, —

З млина кишені набива.

Аж тут і вибори. Бобер

Схотів ще й в мери

йти тепер.

— Який очільник з нього?

Га? —

Лось на толоку вибіга. —

Він ще не так вас потрясе,

Крутій доладний — от і все!

Громада з’юрмилась:

— Ми за!

Удав з-за дуба виповза:

— Він заплатити обіцяв!

— А нам по булочці

роздав! —

Пищать Зайці.

— Йому кермо

У лісі нашім віддамо!

— Не слухайте! —

Ведмідь з-за спин. —

Нехай йому і хліб, і млин,

Спиняйте вже безглуздий рев:

Найкращий нам керманич Лев!

І ліс, погодившись, притих,

Лишивсь Бобер ні в сих ні

в тих.

_{* * *}

Отам добробут настає,

Де розум у громади є!