|
Версія для друку На головну Славетний день Українського війська Руслана ЗІНЧЕНКО. 6 ГРУДНЯ
Україна відзначатиме День Збройних сил України. Цієї дати 1991 року Верховна
Рада ухвалила закони «Про оборону України» і «Про Збройні сили України». Того ж
дня був затверджений текст військової присяги, яку у парламенті склав перший
міністр оборони України генерал-полковник Костянтин Морозов. Але мало хто
знає, що день офіційного створення нового Українського війська збігається з
початком 1919-го Першого зимового походу Армії УНР, який став однією з
найславетніших сторінок за всю історію країни. До речі, офіційна назва була
«Військо і Флот УНР» (через відсутність флоту як окремого виду збройних сил
частіше вживали скорочену назву «Військо УНР»), а бойові підрозділи, які брали
постійну участь у військових діях, називалися «Дієва армія УНР». Той
3000-кілометровий бойовий рейд по тилах противника Українського війська, в
якому взяло участь близько 10 тисяч, як тоді називали, шабель (кіннота) і
багнетів (піхота) з артилерією, засвідчив, що Україна має дієву армію, яка
продовжує боротьбу проти більшовицької окупації. За час походу її підрозділи,
сформовані на національних засадах і традиціях, перемогли у багатьох боях,
здобули декілька населених пунктів. Історичне і політичне значення цієї
військової операції важко переоцінити! Закінчився
Перший зимовий похід 6 травня 1920 року, а 8 травня у Києві відбувся спільний
парад польських частин і української 6-ї дивізії полковника Марка Безручка.
Того ж року було засновано бойовий орден Армії УНР «Залізний хрест за Зимовий
похід і бої». Знак ордена №1 одержав командарм Михайло Омелянович-Павленко, №2
— начальник штабу в Зимовому поході генерал Юрко Тютюнник, №3 — командир 2-ї
Волинської дивізії генерал Олександр Загродський. А день початку Зимового
походу став святом відзнаки «Залізний хрест». Таким чином,
6 грудня — особлива дата в історії Українського війська. І за неймовірним
збігом обставин вона стала й Днем Збройних сил України. Тож, вітаючи зі святом
тих, хто сьогодні боронить нашу Вітчизну, згадаймо й тих, котрі закладали
підмурок сьогоднішніх ЗСУ та вшануймо пам’ять усіх воїнів, які поклали життя,
захищаючи рідну землю. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Уже налокдаунилися ЧитатиТРИ
пари вихідних у листопаді під нищівною критикою експертів і підприємців діяв
так званий локдаун вихідного дня: у суботу й неділю не працювали заклади
торгівлі (крім продуктових магазинів), харчування, сфери розваг. Запроваджували
ці заходи, аби «розірвати ланцюг» інфікування коронавірусом: мовляв, у вихідні
люди масово ходять по кафе, магазинах, зустрічаються один з одним, отак і
заражаються. Проте 30 листопада глава МОЗ М. Степанов заявив, що не
пропонуватиме продовжувати цей «локдаун», бо «не досягли того ефекту, на який
розраховували спочатку»: українці вдома не всиділи (при цьому 3 грудня він
заявив, що позитивний результат таки є). У середу Прем’єр Д. Шмигаль
підтвердив, що карантин вихідного дня скасовано, по всій країні діятимуть обмеження
помаранчевої зони. Тим часом за добу, 2 грудня, COVID-19 виявили в 14 496 осіб,
госпіталізовано 1739, померли 243 хворі. Але є позитивний рекорд: одужали 15 372
українці — це більше, ніж захворіли. За весь час COVID-19 уразив 772 760 осіб,
із них 384 426 осіб одужали, а 12 960 померли.
А газ дедалі дорожчає ЧитатиНАЦКОМІСІЯ, що
здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг, оприлюднила
на офіційному сайті проєкти постанов про встановлення тарифів на розподіл газу
для 22 операторів задля одержання зауважень і пропозицій. Згідно з документами,
наступного року планується підвищити тарифи для 20 з 22 облгазів. Вартість
послуги в «Київоблгазі» зросте з 0,81 грн до 1,55 грн за кубометр (без ПДВ),
«Київгазі» — з 0,28 грн до 0,32, «Одесагазі» — з 0,79 грн до 0,89,
«Полтавагазі» — з 1,09 грн до 2,07, «Херсонгазі» — з 0,94 грн до 1,8, в
«Луганськгазі» — з 0,92 грн до 1,13 грн. Зазначається, що такі розцінки
сформовані необхідністю компенсації недоотриманої тарифної виручки облгазів за
2015-2019 роки, а також компенсація витрат, пов’язаних із різницею в цінах при
закупівлі.
Гідної зарплати лікарям не бачити ЧитатиГЛАВА
МОЗ М. Степанов заявив, що медики заробляють найменше в країні. Наприклад, у
Житомирській обласній лікарні лікар, який займається хворими на гострий
мозковий інсульт, без доплат має 5800-6000 грн. Міністерство під час підготовки
проєкту держбюджету-2021 пропонувало встановити зарплату лікаря на рівні 23
тис. грн, медичної сестри — 17 тис. грн, молодшого медичного персоналу — 12
тис. грн, однак цей запит не затвердили.
Повинні перейти на українську ЧитатиУПОВНОВАЖЕНИЙ
із захисту державної мови Т. Кремінь повідомив, що з 16 січня 2021 року,
відповідно до статті 30-ї Закону «Про забезпечення функціонування української
мови як державної», всі надавачі послуг незалежно від форми власності
зобов’язані обслуговувати українською. Інша мова може використовуватися лише на
прохання клієнта. Було б чудово, якби в цьому аспекті законодавство
виконувалося в повному обсязі, але, на жаль, існують великі сумніви: ще не
вмерла в українців (і в нинішніх очільників держави також) «мода» на російське…
У разі порушення законодавства Т. Кремінь порадив звертатися до нього.
Кагарлицька справа дійшла до суду ЧитатиУ
ТРАВНІ вся країна була шокована тим, що сталося в поліцейському відділку
містечка Кагарлик на Київщині: «менти» побили і зґвалтували жінку, котра
проходила як свідок. Як потім виявилося, з людей там знущалися постійно,
причому з відома керівника підрозділу. Днями стало відомо, що прокуратура
скерувала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно п’яти
фігурантів цієї справи. Слідство встановило, що вони для розкриття злочинів
катували і незаконно позбавляли волі людей. Задокументовано, зокрема, що в січні
цього року троє поліцейських лупцювали двох людей, вивозили їх у багажнику авто
за місто, били електричним шокером, а потім прикували до батареї... Усе це
робили, щоб отримати зізнання. Сподіваємося, суд прийме належне рішення, винні
дістануть заслужене покарання, а практика знущань із громадян таки буде
викорінена.
Президентів добре знають ЧитатиУКРАЇНЦІ
— політично «стурбована» нація: на кожній кухні, лавочці, в усіх соцмережах
тільки й розмов про те, яка має бути центральна влада, як слід керувати
країною, хто поганий «батько нації», а кому — вся любов і довіра. При цьому
відзначається, що знань пересічним людям насправді бракує: вони не обізнані,
наприклад, із податковим законодавством, переважно не знають, чим мають
займатися місцеві депутати, які повноваження у законодавчої та виконавчої
влади, хто за що відповідає тощо. У цьому руслі цікаві результати свіжого
соціологічного дослідження, згідно з яким 42% опитаних українців не чули про
главу Офісу президента А. Єрмака, 35 — про Д. Разумкова (це Голова ВР), 34% —
про Д. Шмигаля (Прем’єр-міністр). Водночас із попередньою центральною владою
обізнані респонденти значно краще. Про колишніх прем’єрів В. Гройсмана та А. Яценюка
не чули лише 7 і 4% відповідно. Тим часом усі учасники дослідження знають, як
звати чинного Президента і його попередника.
|