Дів християнських окраса

Антоніна КІЗЛОВА.

10 листопада (28 жовтня за ст. ст.) православні вшановують святу великомученицю Параскеву Іконійську, страчену в часи римського імператора Діоклетіана (тобто між 284 і 305 рр.).

Батьки угодниці — благочестиві християни з Іконії в Малій Азії (нині — м. Конья, Туреччина). Вони роками вимолювали в Бога можливість мати дитину і щоп’ятниці постилися. Господь почув їхні молитви, і саме в цей день тижня в них народилася довгоочікувана донечка, яку назвали Параскевою, що в перекладі з грецької означає «п’ятниця». Дівчинка рано залишилася сиротою, після чого почала витрачати багату спадщину не на розкішне життя, а на допомогу нужденним. За народними переказами, ще й стала для них безкоштовною повитухою.

Юнакам, які просили її руки, вона відмовляла, бо вирішила присвятити себе Єдиному безсмертному Нареченому, Єдинородному Синові Божому. Так і проповідувала Параскева в Іконії та на околицях, поки ображені за це родичі одного з новонавернених не схопили її й не привели до місцевого воєначальника на суд.

Під час першого ж допиту дівчина визнала себе християнкою і попри побиття, роздирання залізними кігтями, припікання вогнем не відмовилася від своїх слів. В один із днів прилюдних катувань за молитвою угодниці землетрус зруйнував храм Аполлона. Майже весь натовп, який це бачив, висловив бажання прийняти хрещення. Після цього Параскеву вирішили стратити, відтявши їй голову.

Згодом мощі святої було віднайдено й покладено в церкві Іконії, котра незабаром стала центром паломництва завдяки численним чудам, що там відбувалися.

В Україні святу Параскеву-П’ятницю шанують іще з давньоруських часів. Їй присвятили багато храмів (один із найвідоміших — П’ятницька церква в Чернігові, зведена в кінці ХІІ — на початку ХІІІ ст.), її молитов просять для сімейного добробуту, для зцілення від тілесних і душевних недуг, а також для захисту полів і худоби. Побутує переказ, за яким Параскева вимолила, щоб Господь благословив жінок щоп’ятниці відпочивати від тяжкої хатньої роботи.