|
Архів П’ятниця,
№ 85 (19833) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Весела світлиця | Наша пошта | Соняшник |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
|
| Версія для друку До списку статтей З роси й води З любов’ю та повагою родина. ДНЯМИ наша люба, мила й дорога матуся, бабуся і прабабуся Марія Федорівна Шандра відсвяткувала 90-річчя. Ми всі її поважаємо, любимо, пишаємося нею і щиро дякуємо за невтомний труд, недоспані ночі, за виховання і добрі поради, за те, що допомогла трьом своїм донькам здобути вищу освіту. Вона завжди нам говорила, що життя — це боротьба; робіть добро людям, і воно до вас сторицею повернеться. Наша славна Марія Федорівна знає тисячі пісень, легенд, бувальщин про рідний край, його традиції. Майже 40 років вона є учасницею Бачкуринського народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Вишуканка». На її честь 2015 року на Черкащині було засноване фольклорне свято автентичного та народного співу «Маріїні скарби». Не одна фольклорна експедиція студентів Уманського державного університету ім. П. Г. Тичини записувала від Марії Шандри матеріали народних свят, пісень і обрядів. Вона була частим гостем на різних святах, уроках народознавства у навчальних закладах, ставала неодноразовим переможцем на конкурсах читців. Завдяки нашій Марії Федорівні вдалося зберегти найкращі перли українського фольклору, переспівувати її пісні, переповідати легенди, оповідки від покоління до покоління. Матусю наша рідна, ти оберіг нашої родини, берегиня українських традицій, щира, мудра, добра жінка. Усі ми щиросердо вітаємо тебе з днем народження. Бажаємо здоров’я багато-багато, хай щастя і мир залишаються в хаті. Хай горе обходить завжди стороною, а радість приходить і ллється рікою. Хай довго всміхається сонце і небо, хай Бог береже тебе, люба, весь час, та іншого щастя нам більше не треба, живи тільки, рідна, із нами й для нас. Версія для друку До списку статтей | Родичі бійців, озвіться Віктор КАЛУСЬКИЙ. НА території Виборзького району Ленінградської області на острові Кльост (фінська назва Сюрья-саарі) виявлено не відоме раніше поховання учасників радянсько-фінської війни 1939-1940 років. У знайденій могилі, зокрема, й шестеро подолян. Пошуківці мають надію, що оприлюднення списку загиблих допоможе рідним дізнатися про місце останнього спочинку їхніх батька, діда, прадіда. Треба також зазначити, що в наданому архівному списку вказані місця народження військовослужбовців відповідно до тодішнього адміністративно-територіального поділу: Гуцалюк Григорій Карпович, Вінницька область, Брацлавський район, с. Паланка, дата загибелі — 12.03.1940 р., дата народження — 1918 р. Коваль Павло Родіонович, Вінницька область, Шпиківський район, с. Велика Улига, відокремлений командир, дата загибелі — 12.03.1940 р., дата народження 1917 р. Кривоносов Тимофій Карпович, Вінницька область, Немирівський район, с. Дубан, призваний Немирівським РВК, червоноармієць, дата загибелі — 12.03. 1940 р., дата народження — 1918 р. Кученко Григорій Юхимович, Брацлавський район, с. Матуха, призваний Немирівським РВК, відокремлений командир, дата загибелі — 12.03. 1940 р., дата народження — 1918 р. Огородник Микола Степанович, Тиврівський район, с. Уяринці, призваний Жмеринським МВК, відокремлений командир, дата загибелі — 13.03. 1940 р., дата народження — 1917 р. Скорий Кузьма Лаврентійович, Плисківський район, призваний Плисківським РВК, червоноармієць, дата загибелі 11.03.1940 р., дата народження — 1907 р. Також у списку полеглих є імена уродженців Київської (Дегтяренко Данило Лаврентійович, Петроченко Михайло Васильович, Поплавський Дмитро Данилович, Ухань Василь Федорович), Донецької (Безкровний Захар Афанасійович, Беленець Тихон Степанович, Бороденко Петро Миколайович, Братерський Олексій Леонтійович) та Хмельницької областей (Гончаров Андрій Андрійович зі ст. Вовковинці). Хочеться сподіватися, що відгукнуться родичі загиблих воїнів і настане час, коли їхні рештки перепоховають в Україні.
|
|
