• Природа і ми

Під кроною закону

Зенон МИХЛИК.

Що таке праліси? На жаль, для деяких місцевостей можна дати і таке пояснення: це унікальні залишки природних корінних лісів, які.. ще не встигли вирубати.

ТРИ РОКИ тому до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були занесені букові праліси Карпат — українські лісові масиви Горгани, Розточчя, Синевир — Дарвайка, Синевир — Квасовець, Синевир — Стримба, Синевир — Вільшани, Зачарований Край — Іршава та Зачарований Край — Великий Діл, Сатанівська Дача. До речі, того 2017-го Верховна Рада внесла зміни до деяких законодавчих актів стосовно охорони і збереження пралісів, квазі-пралісів та природних лісів. Їх визнали національною природною спадщиною України, у них забороняються всі види рубок, будівництво споруд, прокладання шляхів, випасання худоби…

Шкода, що парламентарі припізнились. Ось лише один факт. Координатор проєкту «Збереження карпатських пралісів» (його ініціаторами та виконавцями є громадські природоохоронні організації — Українське товариство охорони птахів і Франкфуртське зоологічне товариство з Німеччини) Ольга Яремченко констатувала: «В 2014-му в результаті польових досліджень такі дерева ідентифікували на площі майже 80 тис. га. А вже за три роки, наприклад, третина масиву пралісу, що сягав 17 тис. га, виявилася вирубаною. За певними законодавчими умовами, зрілі та перестоялі ліси мають прибиратись. Праліси саме і є такою категорією, хоча вони стійкіші до вітровалів, потужніше затримують воду, держать ґрунт, запобігають селевим потокам».

У 2014-2015 роках експерти обстежили майже 30 тисяч гектарів зелених масивів, що прилягають до національно-природних парків «Черемоський» і «Вижницький» на Буковині. Переважно на верхніх схилах гір, що сягають 1100 метрів, виявили 4,1 тис. га пралісів. Переконані, що вціліли вони завдяки мораторію на суцільні вирубки.

Але яка гарантія, що це обмеження не знімуть? Скажімо, не так давно заборонили вивозити з України необроблену деревину, а з Європи все гучніше лунають вимоги скасувати мораторій.

Науковці запропонували убезпечити праліси і старовікові насадження від винищення, заховавши під «крони» національних природних парків. Лісівники не проти, що площі останніх доведеться розширити, однак, кажуть, зробити це слід професійно, без галасливої кампанійщини.

Два роки тому, коли в Путильському районі бралися до цієї справи, головний лісничий місцевого держлісгоспу Михайло Юрбаш наполіг: «Насамперед ідентифікувати конкретні ділянки унікальних і цінних природних лісових насаджень відповідно до критеріїв визначення пралісів та старовікових лісів необхідно не на папері, а безпосередньо у масивах. Лише після наукового аналізу польових і камеральних досліджень можна переходити до офіційної ідентифікації пралісів, квазіпралісів та старовікових лісів. Бо кожна окрема група науковців, у тому числі НПП «Черемоський», малювала на картах їх кордони в залежності від творчого натхнення. В результаті до старовікових лісів Путильщини потрапили ділянки молодих штучно висаджених масивів, сільськогосподарські вгіддя, пасовища і сінокоси разом із дорогами загального користування».

Зазначимо, що наприкінці 2018-го в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій і частково Львівській областях було описано понад 94 000 га пралісів та старовікових лісів. І щоб надати ідентифікованим ділянкам охоронний статус, треба було шукати компроміс між владою, лісниками, екологами, нацпарками. Станом на липень 2020-го лісгоспи згаданих областей визнали наявність пралісів на своїх територіях, сукупно це понад 25 тисяч гектарів.

Наприкінці цьогорічного літа Сторожинецький лісгосп і Берегометське лісомисливське господарство на Буковині повідомили, що готові поповнити загальноукраїнський «пралісовий банк» іще 600 гектарами.

— Переважно це букові насадження в гірській місцевості (понад 500 метрів над рівнем моря), що ростуть у природному стані 120-140, а деякі й 160 років, — розповів головний лісничий ДП «Сторожинецький лісгосп» Василь Романюк. — Виокремили вісім ділянок загальною площею 406,5 га, попередньо ретельно їх обстежили разом із науковцями Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, котрі надали офіційний висновок: «Відповідають усім критеріям пралісів». Тепер рішення про відведення цих земель до природно-заповідного фонду має ухвалити сесія обласної ради. Надалі вони залишатимуться під нашою охороною, оскільки лісгосп є постійним їх користувачем. Між іншим, уже понад сорок відсотків території нашого держпідприємства мають природно-заповідний статус.

Добра новина надійшла і зі Львівщини — ДП «Сколівське лісове господарство» погодилося надати особливий статус 530 гектарам квазіпралісів і природних лісів. Представники Дунайсько-Карпатської Програми Всесвітнього фонду природи (WWF), котрі проводили польові дослідження, виявили їх як у низькогір’ї, так і на ділянках, що межують із полонинами на вершинах гір. Ці масиви держлісгосп виключить із планів рубок і забезпечить сувору охорону.

Слушну думку висловив на пресконференції у Путилі керівник Держлісагентства України Василь Кузьович, який інспектував ліквідацію наслідків черв-невої стихії на Буковині: «Цінність лісу полягає не в самій деревині (урожай її лісники збирають раз на 80-100 років), а в середовищі, яке він для нас створює. Це — чисте повітря, гриби, ягоди, відпочинок на природі. Екологічна цінність лісу не обліковується економічною оцінкою, але кожен з нас має її усвідомлювати».