Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• На прийомі у спеціаліста

Рання діагностика — успішне лікування

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Мова про ендометріоз — доброякісне захворювання, при якому клітини слизової оболонки матки (ендометрій) розростаються за її межами — в інших органах і тканинах. Процес може охоплювати як органи малого таза (маткові труби, яєчники, зв’язки, сечовий міхур), так і органи черевної (кишечник) і грудної (легені, плевра) порожнин, а також м’язи, післяопераційні рубці. Докладніше про цю патологію в розмові з акушером-гінекологом Київського медичного центру «Академія здоров’я людини» кандидатом медичних наук В. В. ЯЦЕНТЮК.

— Віталіно Віталіївно, в якому віці найчастіше зустрічається це захворювання?

— Ця недуга є проблемою молодих жінок і разом з тим хворобою-загадкою для лікарів і вчених усього світу. Трапляється вона у 10-15 відсотків представниць прекрасної статі віком 18-45 років. У структурі гінекологічної патології посідає третє місце серед захворювань жіночих статевих органів (після запальних процесів і міоми матки).

— То причини хвороби, наскільки я зрозумів, досі не з’ясовані?

— Так. На думку спеціалістів, ендометріоз є гінекологічним виявом системної патології, виникає внаслідок порушення регуляції імунних і гормональних процесів.

Чинники ризику розвитку хвороби — ускладнені пологи, кесарів розтин, аборти, хірургічні маніпуляції на шийці матки, особливо напередодні менструації. Типовим клінічним симптомом патології є больовий синдром із різноманітними його вираженнями: біль під час менструації, статевого акту, дефекації тощо. Нерідко жінки скаржаться на порушення менструального циклу (перед- та післяменструальні тривалі нерясні виділення), звертаються до фахівця з проблемою безплідності, причиною якої також може бути ендометріоз. При залученні до патологічного процесу прямої кишки, сечового міхура можуть дошкуляти закрепи, часте сечовипускання. Атипове розростання тканини ендометрію призводить до розвитку злукового процесу, внаслідок чого функціонування інших органів порушується.

— Чи може жінка здогадуватися про цю біду?

— На жаль, перебіг ендометріозу відбувається безсимптомно. Саме тому важливо регулярно відвідувати гінеколога. Діагностика ускладнюється тим, що існують інші проблеми органів малого таза з подібною клінічною картиною. При підозрі на ендометріоз рекомендується пройти повний комплекс обстежень, включаючи клінічні та гінекологічні, ультразвукову діагностику, лапароскопію, гістероскопію, за необхідності — дослідження на комп’ютерному та магнітно-резонансному томо­графі (МРТ, КТ). Тяжким ускладненням недуги є безплідність, яка виникає у більш ніж 65 відсотків хворих. Згідно зі статистичними даними, ендометріоз діагностується в кожному другому випадку жіночого безпліддя. Останніми роками з’являється дедалі більше наукової інформації щодо переродження ендометріозу (зокрема, ендометріоїдних кіст) на злоякісні новоутворення.

— Як же лікують цю патологію?

— Робити це досить важко. Зусилля фахівців спрямовані на зменшення больового синдрому, пригнічення активності процесу, відновлення дітородної функції. Вибір методу корекції залежить від клінічних виявів, ступеня тяжкості, віку жінки та її намірів щодо вагітності. Найчастіше проводять гормональну та імунну терапію, мета якої — пригнічення активності яєчників, що й призводить до сповільнення росту ендометріоїдної тканини. Досить часто поєднують медикаментозне та хірургічне лікування.

Прийом гормональних препаратів на певний час пригнічує менструальну функцію, що сприяє регресу середовищ ендометріозу різної локалізації. Вибір препаратів і тривалість їх прийому залежать від форми та стадії захворювання, віку пацієнтки, її репродуктивного здоров’я.

Хірургічні методи лікування застосовують при вузлових формах ендометріозу тіла матки (аденоміоз), поєднанні ендометріозу з міомою, ендометріоїдних кістах яєчників, а також їхніх ускладненнях (злуковий процес, неплідність тощо). В деяких випадках проводиться передопераційна гормональна терапія. Після оперативного втручання хворій для запобігання росту нових осередків патології зазвичай призначають гормональні препарати, приймати які потрібно не менш як шість місяців.

Також після операції проводять відновне лікування, спрямоване на профілактику виникнення злукового процесу. Дають ефект фізіотерапевтичні процедури (електрофорез цинку, йоду). Також прописують ферментні, протизапальні, вітамінні препарати. Та найголовнішою запорукою успіху в подоланні ендометріозу є рання діагностика і своєчасне лікування.