|
Версія для друку На головну Не катастрофа, а все ж... Василь ПІДДУБНЯК. Нинішній
рік вважати хлібним можуть хіба що чиновники Міністерства розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства. НА САЙТІ цього відомства, яке не сіє і не оре, розміщена
чергова свіжа реляція. Із посиланням на дані Держмитслужби міністерство
повідомляє про те, що за результатами 2019/2020 маркетингового року на зовнішні
ринки здійснено поставки рекордних(!) 57,2 млн тонн зернових, зернобобових та
борошна. Це на 6,8 млн тонн більше, ніж минулого маркетингового року, коли
експорт становив 50,4 млн тонн. Відрадно,
певна річ, що житниця Європи не тільки себе годує, а й постачає свою продукцію
загалом у 190 країн світу! Понад
третина цих поставок — хліб наш насущний. Морські та сухопутні зерновози у рік
недороду вже вивезли 20,5 млн тонн пшениці й суміші пшениці та жита. А ще ж, як
той казав, не вечір… Завважте, за
кордон продають в основному не борошно, не продукцію із борошна, а сировину —
збіжжя. Невже так і продовжуємо бути сировинним придатком світу? Недорід,
рекорди, контракти… Що ж нам
очікувати від сьогорічного недороду й експортного ударництва? Думки різні і з
різним настроєм висловлені. «Менший збір
зерна цього року на 7-10 млн тонн не є катастрофою для України. Звичайно,
голоду в країні не буде. Проте той потенціал, який може забезпечувати сільське
господарство, на жаль, не змогли реалізувати повністю». Так зазначив
у Києві на пресконференції «Тотальне подорожчання: як зміниться вартість
товарів і продуктового кошика до зими?» заступник директора Національного
наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов. Цю думку
відомого вченого цитує Укрінформ. Катастрофи,
погодимося, може, й не станеться. Особливо для тих, у кого в одній кишені
депутатський мандат, а в другій — американські долари чи ближчі до нас євро. А
для решти народу, в якого ні того, ні іншого? Зростання
вартості пшениці, підвищення цін на цукор, соняшникову олію та інші інгредієнти
для виробництва хліба, а також девальвація гривні (на 20%) можуть призвести до
подорожчання хліба. Таку думку висловив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації
пекарів (ВАП) Юрій Дученко. За словами
речника вітчизняних пекарів, з початку року вартість пшениці зросла на 40%, з
них тільки за вересень — на 25%. І, як не крути, а це доконче заподіює ріст
ціни на борошно, яка становить близько 50% від собівартості хліба. «При цьому
ми бачимо, що експорт зерна збільшується. Найімовірніше, ми змушені будемо
констатувати дефіцит борошна в країні і закуповувати його за кордоном —
вироблене з української пшениці, але при цьому втридорога», — зазначив
віцепрезидент ВАП Юрій Дученко. Крім того,
тільки за останній тиждень на 30% збільшилась вартість цукру, з початку року на
50% подорожчала соняшникова олія, а також упаковка, енергоносії, логістичні
послуги, імпортні комплектуючі для хлібопекарського обладнання. Так що
доведеться, як бачимо, нашому найбільш свідомому електорату знову пробивати на
пасках нові дірки і затягуватися ще тісніше. Тісніше, ніж
у будь-якій іншій країні Європи чи й світу. Де ж
справедливість?.. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Вогонь майже приборкано ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держслужби з надзвичайних
ситуацій, станом на вечір 6 жовтня на Луганщині було ліквідовано дев’ять
осередків вогню із 10, ще один осередок локалізовано. Орієнтовна площа,
пройдена вогнем, не змінилась і становить понад 20 тис. га. Не збільшилося
число потерпілих — загинуло 11 осіб, постраждали 19, зокрема три співробітники
Держслужби з надзвичайних ситуацій. За час гасіння пожеж довелось евакуювати
150 чоловік. Число пошкоджених та знищених будівель уточнюється. Вогонь гасили
1600 осіб, було залучено 295 одиниць техніки, зокрема й пожежний потяг та важку
інженерну техніку Збройних сил. У ДСНС кажуть, що найскладніша ситуація вздовж
лінії розмежування на території Станично-Луганського, Новоайдарського, Сєверодонецького
районів: у зону ураження потрапили 32 населені пункти.
Скаржитися по-сучасному ЧитатиЯК ВІДОМО, ще торік 6 березня тодішній
уряд скасував обов’язкове ведення «книги скарг». Мотивували такий крок тим, що
це застарілий та неефективний інструмент, котрий до того ж обходився недешево:
сукупно 44 млн на рік (організаційні витрати, призначення відповідального за
книгу, а також розгляд скарг тощо). Днями набув чинності наказ Мінекономіки, що
остаточно скасував обов'язковість книги відгуків і пропозицій. Як же людині
добиватися правди, якщо їй надали послугу неналежним чином? Скаржитися треба
по-сучасному, по-європейськи, заявили в міністерстві: «Залишати свої відгуки
через «гарячу лінію», електронне та класичне листування чи соціальні мережі»
(щоправда, в офіційному повідомленні не вказано адресатів). Крім того, є ж у
нас Держпродспоживслужба. Отож до її територіальних органів теж можна
звертатись як у паперовому, так і в електронному вигляді по захист порушених
прав.
Хвороба невпинна Читати5397
— саме стільки нових випадків захворювання на коронавірус зареєстровано за
добу, 7 жовтня (найбільше на Харківщині — 576). Це черговий антирекорд укупі з
двома іншими: померли 93 особи, госпіталізовано 900. Одужало 2263 пацієнти.
Загалом від початку березня коронавірус уразив 244 734 громадян, забрав життя
4690 з них. Також, за даними МОЗ, COVID-19 виявили у майже 17 тисяч
медпрацівників. Не змогли подолати хворобу 132 з них. За словами міністра
охорони здоров’я М. Степанова, лікування одного пацієнта з важким перебігом хвороби
коштує від 45 тисяч гривень. Гроші міністерство переправляє у лікарні. Цей
тариф включає 300% зарплати медичним працівникам, які безпосередньо зайняті в
лікуванні COVID-19, та вартість необхідних лікарських засобів і медвиробів.
Обрано нового очільника ЧитатиВИДАТНИЙ учений Борис Патон очолював
Національну академію наук України незмінно з 1962 року, востаннє його обирали
президентом 2015-го. В березні стало відомо, що він полишає посаду (19 серпня
на 102-му році життя український науковець помер). У жовтні академія отримала
нового президента. Ним став 69-річний директор Інституту теоретичної фізики
академік Анатолій Загородній, котрий раніше був віцепрезидентом НАН України.
Його підтримали 426 виборців. Загалом за посаду змагалися чотири кандидати
(наймолодший із них — переможець, найстаршому 79 років).
Причин трагедії багато ЧитатиРОЗШИФРОВАНО записи бортових самописців
із літака Ан-26Ш, котрий 25 вересня розбився на Харківщині, забравши життя 26
військових (курсантів та офіцерів Харківського національного університету
Повітряних сил ЗСУ ім. Кожедуба). За повідомленням голови урядової комісії з
питань розслідування авіакатастрофи віцепрем’єра О. Уруського, встановлена
технічна причина нештатної роботи лівого двигуна: це сталося внаслідок
функціональної відмови одного з блоків системи управління. Крім того,
розслідування засвідчило наявність грубих порушень як у виконанні польотних
завдань, так і в організації польотів загалом. Міністерство оборони повинне
завершити власне службове розслідування 12 жовтня, після чого матеріали
передадуть до військкоматів, і після 15 жовтня має розпочатися процес виплат
компенсацій сім’ям загиблих.
Ще й підторгуємо Читати«ЧИ ВИСТАЧИТЬ країні газу, щоб комфортно
перезимувати?» — це запитання останніми роками, вочевидь, втратило актуальність.
У «Нафтогазі» кілька сезонів поспіль звітують про рекордні запаси палива на
зиму. Зокрема, на початку жовтня обсяг блакитного палива у вітчизняних
газосховищах сягнув 10-річного максимуму (27,9 млрд куб. м). Три українських
газосховища — Дашавське, Богородчанське та Кегичівське — вже завершили сезон
закачування з рівнем наповнення близько 99%. Такі запаси вище торішніх
рекордних на 37% і навіть за холодної зими гарантують безперебійне проходження
опалювального сезону. Крім того, заявляють у компанії, в разі сприятливої
ситуації на європейському ринку наша держава навіть розпочне власний експорт
блакитного палива до країн ЄС.
|