Вівторок, 6 жовтня 2020 року № 76 (19824)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19824/print.php?n=46854

  • Запитання — відповідь

Шлюбний договір

Підготувала

Надія ПРОЦКО.

«Ми з нареченою плануємо одружитись і переїхати з гуртожитку до моїх батьків. Вони ж наполягають на оформленні шлюбного контракту. Знаю, що така практика звична для інших країн, проте в Україні не дуже поширена. Розкажіть, будь ласка, про неї докладніше», — просить Вадим Петренко з Дніпропетровщини.

ВПЕРШЕ таке поняття, як шлюбний контракт, було зафіксовано ще 1992 року ухваленим Верховною Радою Законом «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім’ю України». Однак цей вид договору не набув достатньої популярності серед українських родин, оскільки виникають побоювання, що це зруйнує довіру між подружжям чи почуття.

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в трьох примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом, який перед оформленням документів повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

Договір може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже подружжям. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

Шлюбним договором визначаються майнові права й обов’язки між подружжям і можна, зокрема:

визначити власника майна, набутого до, під час або після припинення шлюбу, та порядок поділу майна і користування ним (скажімо, порядок виселення особи у разі розірвання шлюбу);

визначити фінансові питання родини, порядок користування коштами, правовий режим подарунків;

передбачити питання утримання одного з подружжя на випадок непрацездатності;

обмежити або розширити спільну власність (наприклад, визначити, що заробітна плата кожного з подружжя є спільною власністю, або, навпаки, визнати квартиру, яку один із подружжя придбав до шлюбу, його приватною власністю;

визначити порядок виконання сторонами кредитних чи інших майнових зобов’язань;

передбачити порядок оплати таких витрат, як відпочинок, лікування, медичне страхування, навчання тощо.

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та можуть передбачатися інші строки тривалості окремих прав і обов’язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.

Одностороння зміна умов договору не допускається. Внести зміни до нього можна двома шляхами: якщо обоє з подружжя бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою; на вимогу одного з подружжя договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав: відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса; розірвання шлюбного договору на вимогу одного з подружжя за рішенням суду. Той із подружжя, хто подав позов про його розірвання, має довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення.

Радимо подружнім парам і тим, хто планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже, хоч би яким сильним не було кохання, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен із членів подружжя після розлучення. Іноді саме договір стає механізмом збереження власності у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя. На випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. Аліменти в такому разі стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.