Вибір Анатолія Заранчевського

Валерій МАРЦЕНЮК.

Фото автора.

МАЛА батьківщина Анатолія — село Волосівці Летичівського району Хмельниччини, де він ще з дитинства виношував у серці мрію стати лікарем. І мрія збулась, коли після восьмирічки стежка привела сільського хлопчину до Чемеровецького медичного училища. Далі була служба в армії, а після демобілізації Анатолій вступив на лікувальний факультет Вінницького медичного інституту ім. Пирогова.

Швидко, мов весняна повінь, відшуміли студентські роки, пролунали зворушливі слова клятви Гіппократа, і дипломованого фахівця після проходження інтернатури призначили лікарем-офтальмологом у Хмельницьку міську поліклініку №4. Попервах було нелегко. Вивчав досвід знаних науковців-офтальмологів, набував практичних знань і вмінь. А вже незабаром і сам вчив інших. Талант і працелюбність принесли йому славу, а його пацієнтам — змогу милуватися чудовими ранками. Тому невдовзі був висунутий на посаду завідувача офтальмологічного кабінету поліклініки. Нині Анатолій Петрович Заранчевський відомий у місті та за його межами лікар-офтальмолог. Користується повагою і авторитетом не лише серед пацієнтів, а й серед колег. Уже 26 років віддав він улюбленій професії.

«З такими фахівцями, як Анатолій Петрович, працювати саме задоволення», — пригадуються слова працівників не тільки кабінету, який він очолює, а й співробітників поліклініки загалом.

Сам же завідувач кабінету не схильний до риторики, про себе говорить мало, зате може годинами розповідати про своїх однодумців: «Серце і душу віддають пацієнтам, роблять усе, аби вивести їх із недуги, повернути найдорожче — зір, наші лікарі Людмила Анісімова, Наталія Задерей, медичні сестри Ольга Керебко, Наталія Лиса, Марія Софійчук».

Нині багатостраждальна медична галузь проходить чергове коло випробувань. У медицині, можна сказати, відбуваються революційні зміни. І якість надання медичних послуг великою мірою залежить від матеріально-технічної бази лікарняного закладу. Завдячуючи Анатолію Заранчевському, адміністрації поліклініки і міській владі, в кабінеті зроблено гарний ремонт, його забезпечено сучасним обладнанням та інвентарем. Це дає можливість медичним працівникам належно проводити обстеження хворих, надавати їм оперативну високого рівня медичну допомогу. До речі, щодня тут лікується по кількадесят пацієнтів. На жаль, захворюваність на очні недуги з року в рік збільшується.

— Наш колектив робить усе на ниві охорони здоров’я, щоб хмельницькі трудівники якомога довше втішалися радістю життя, — каже Анатолій Петрович. — Стоїмо на чатах найдорожчого — здоров’я людей. Тому відповідне ставлення до роботи.

Так, працівники офтальмологічного кабінету заслуговують на зворушливе публічне слово. Для Анатолія Заранчевського і його колег найбільша радість, коли недугу подолано — повернуто зір, і хворий має змогу тішитися дітьми та онуками, з оптимізмом дивитись у кращий завтрашній день.