• Зелена аптека «Сільських вістей»

Цілюща сила кизилу

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,

дієтолог.

ЙДЕТЬСЯ про дивовижну ягоду, яка росте практично на всій території України. Дозріває кизил із другої половини серпня по жовтень залежно від конкретного сорту рослини. Плоди дуже красиві, яскраві, багряно-червоні, з досить великою довгастою кісточкою. Шайтанова ягода — так ще називають кизил — приваблює не тільки своїми смаковими якостями, вона допомагає вилікуватися від різних недуг. Свіжі та сушені плоди і варення можна вживати від діареї (завдяки вмісту в ньому танідів та інших речовин кизил справляє в'яжучу дію і справляє в’яжучу дію), діабету (знижує рівень цукру в крові), за відсутності апетиту, при низькій ферментній активності підшлункової залози, авітамінозі, недокрів’ї, подагрі, гіпертонії і варикозному розширенні вен. А через високий уміст вітаміну С желе і сік із кизилу вводять до раціону космонавтів. Однак найголовніша властивість його в тому, що має здатність подовжувати життя. У 100 г кизилу міститься близько 44 калорій. Його м’якоть насичена біологічно активними речовинами, необхідними для нормального функціонування організму. Це калій, натрій, кальцій, фосфор, магній, залізо. Часто диво-ягода використовується з профілактичною і терапевтичною метою. А для приготування лікувальних настоїв годяться усі частини рослини — ягоди, листя, кора і навіть коріння. Підвищений уміст вітамінів С і РР сприяє гарній еластичності стінок кровоносних судин, що своєю чергою впливає на нормалізацію кров’яного тиску. Дубильні та в’яжучі речовини, що є в складі ягід, допоможуть швидко впоратися із запальними процесами. Тому настій зі свіжого соку кизилу з успіхом застосовують при лікуванні запалення слизової оболонки горла, а також при пародонтозі і стоматиті. В такому разі сік вживають як полоскання. При алергічних реакціях шкіри, кропивницях, свербінні можна накласти тканинні примочки з перетертих ягід на запалені ділянки тіла. Чудовий засіб для імуностимуляції організму, особливо для профілактики застудних захворювань. А при порушенні обміну речовин і поганому апетиті замість дорогих вітамінів раджу випивати по дві столові ложки свіжого соку кизилу тричі на день. Високий уміст калію, вітаміну С, а також фруктових кислот в ягоді згубно діє на бактерії тифо-дизентерійної групи: стрептококи, туберкульозну паличку. Тому кизил із успіхом застосовується при лікуванні розладів шлунково-кишкового тракту, сприяючи відновленню його нормальної роботи.

Варення з кизилу з кісточкою — не просто смачний, ароматний і насичений десерт на зиму. Це ще й прекрасний засіб при застуді, підвищеній температурі, кашлі, болю в горлі й інших неприємностях, які приходять разом із похолоданням і вірусами. Саме кісточки надають цьому десерту певної пікантності і приємного аромату.

Як уже згадувалося раніше, лікувальними властивостями наділені ягоди, листя, коріння і кора рослини. До збору плодів беруться у вересні, коли ягоди повністю дозріють і придбають характерного забарвлення. Час цвітіння — найкраща пора для заготівлі листя кизилу. Саме в цей період у них сконцентрована максимальна кількість біологічно активних речовин. Кору кизилу заготовляють у пору сокоруху (рання весна), знімаючи кільцями з молодих гілок. Пізня осінь — найкращий час для заготівлі коренів. Сушку проводять за традиційною технологією залежно від виду сировини. Ягоди кизилу також переробляють у свіжому вигляді.

Ось деякі рецепти з кизилу.

Настій ягід. Застосовується як в’яжучий засіб при шлунково-кишкових розладах (діарея), для підвищення тонусу при занепаді сил (із симптомами зниження температури тіла) і загальній слабкості. Засіб допомагає при неврастенії та статевій слабкості. Готують препарат шляхом настоювання сухих ягід кизилу в охолодженій кип’яченій воді протягом 8-12 годин, після чого зливають рідину і відокремлюють м’якоть від кісточок. В отриманий настій додають протерту через сито м’якоть. На 200 мл води — дві столові ложки (10 грамів) сухих плодів (добова доза, вжити за 3-4 рази). Настій ягід також призначають при анемії різного походження, в період авітамінозів, а також під час епідемії інфекційних і вірусних захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом (грип, ангіна тощо).

Настій листя. Препарат має сечогінну і жовчогінну дії, ефективно знімає набряки (водянку) різного походження. Готують його шляхом настоювання листя кизилу на водяній бані (на 250-300 мл окропу — одну столову ложку (2,5-3 г) сушеного листя). Час настоювання — 30 хвилин. Приймати настій тричі на день по 50 мл перед їдою.

Відвар плодів. Цей лікувальний препарат допомагає нормалізувати сечовипускання, має в’яжучу дію при шлунково-кишкових розладах, а також може застосовуватися як загальнозміцнювальний засіб. Готується відвар аналогічно приготуванню настою, з тією лише різницею, що перед настоюванням ягоди треба проварити протягом 15 хвилин. На 250 мл води додати дві столові ложки плодів. Відвар вжити за день, розділивши на два-чотири рази. Пити необхідно в теплому вигляді, можна підсолодити медом.

Відвар кори. Призначають при спалахах малярії, невралгіях, поперекових болях і шумі у вухах. На одну склянку води — 10 грамів подрібненої кори, варити пів години при помірному кипінні, після чого потрібно настоювати протягом двох годин. Призначають препарат тричі на день по дві столові ложки. Відвар кори також можна використовувати зовнішньо у вигляді примочок і компресів для лікування наривів. Його змішати з ячмінним борошном до кашкоподібного стану.

Відвар коріння. Його готують за аналогією з приготуванням відвару кори кизилу. Аналогічне і використання препарату (показання, дозування та кратність прийому).

Як і будь-який інший продукт, кизил має протипоказання. До них належать підвищена емоційна збудливість, захворювання органів травлення, гастрит, хронічні запори, безсоння, індивідуальна непереносимість, яка може виявлятися у вигляді висипань на шкірі.