• З літопису наших днів

Де Львів, а де Браїлів!

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Фото автора.

Ця дуже заплутана історія має початок, але не відомо, коли і чим закінчиться. Обуренню людей нема меж. Місцеві активісти взяли ситуацію під свій контроль і не збираються стишувати обертів маховика, спрямованого на «покарання винуватців екологічного безчинства…».

З ЧЛЕНОМ ініціативної групи селища Браїлів Андрієм Войтюком (на фото) йдемо від траси в глиб Людавського лісу, де метрів за п’ятсот знаходиться сміттєзвалище. Настояне на специфічному запаху повітря забиває подих. З правого боку розбитої асфальтівки видно сліди роботи бульдозера. «Це хтось завбачливо розширив проїжджу частину, щоб не заважали кущові зарості фурам, бо нашому сільському сміттєвозу дороги вистачало, — каже пан Андрій. — А тут габаритна техніка поперла, і, щоб не було заминок, вони продумали кожний етап операції, яку ми назвали на свій лад — «похорони львівського сміття».

Андрій говорить емоційно і з притиском: «Це ж яку треба мати гнилу мораль і продажну совість, щоб таке вчинити на шкоду своїм людям! Ми переконані, що за цим усім стоїть наш селищний голова Валерій Резедент. Львів хоче мати вигляд в очах європейської громадськості як чисте і привабливе місто, то своє сміття вивозить далеко за межі краю. А наші місцеві «ділки» не проти того, щоб дістати від цього вигоду, й переступають через межу порядності, бо для них немає нічого святого, коли йдеться про особисте збагачення…».

На цьому місці, де зараз сміттєзвалище, у 80-х роках діяв асфальтобетонний завод. Коли ж підприємство перестало існувати, виробничий майданчик перейшов у «спадщину» Браїлівській селищній раді, а вона влаштувала тут смітник. Він знаходиться за шість кілометрів од населеного пункту…

— Саме така віддаленість, на мою думку, і стала відправною точкою самочинних діянь селищного голови, — вважає колишній директор цукрового комбінату депутат Жмеринської райради 70-річний Микола Власюк. — Він, мабуть, сподівався, що все мине тихо і без шуму, коли погодився на контакт із посередником перевізників львівського сміття. Затія провалилася, тепер Валерій Резедент позичає очі в Сірка і виправдовується, мовляв, не знав, що там скидатимуть чужі тверді побутові відходи…

А все почалося з того, що на трасі Могилів-Подільський — Видубичі — Житомир житель села Людавка Олександр Білоконь та його товариш випадково побачили дві фури, що завертали в бік сміттєзвалища.

— Це було після 23-ї години, — розповідає Олександр. — Нас зацікавило, чому відкритий шлагбаум і чому туди заїхали ваговози? Вирішили простежити за машинами. Відтак зрозуміли, з якою метою під покровом темряви вони туди заїжджали. Я набрав по мобілці Андрія Войтюка й поділився своїми спостереженнями, а вже наступного ранку ми почали розмотувати клубок сміттєвої змови. Першим приїхав до звалища Віталій Кабалюк із села Сьомаки і зняв на камеру земляні роботи та виклав матеріал у соцмережу…

Незабаром біля смітника зібралося більше тридцяти громадських активістів із Браїлова, Людавки, Сьомаків, Новоселиці. Побачене їх вразило. У лівому кутку території була нагорнута велика купа старого сміття, а поруч — свіжовикопана глибока яма, встелена привізними побутовими відходами. Параметри котловану вражали — приблизно сорок на тридцять та завглибшки із шість метрів. А ще збоку — об’ємний «апендицит», де у той момент розправляв сміття потужний екскаватор…

— З великими зусиллями нам вдалося зупинити його і примусити виїхати за територію сміттєзвалища, — продовжує Андрій Войтюк. — Охоронець викликав «свого начальника», який дуже швидко примчав до лісу. Він назвався Артемом і сказав, що керує тут проведенням робіт. Ми запитали, на якій підставі працює, на що у відповідь почули запевнення: «У нас усе законно, бо моя організація уклала договір із селищною радою про впорядкування сміттєзвалища». Ніяких паперів у Артема не було. Він запевнив, що всі підтверджувальні документи знаходяться у Валерія Резедента і зателефонував до нього, мовляв, якісь невідомі виганяють техніку з полігона, й попросив негайно приїхати. Голова селища летів, мабуть, як на пожежу, бо буквально за кілька хвилин уже ув’язався з нами в суперечку і доводив, що тут нема ніякого львівського сміття… Словесна перепалка тривала до того часу, доки на наш виклик прибули голова Жмеринської райдержадміністрації Святослав Ніколайчук і начальник райвідділу поліції Анатолій Присяжнюк.

— Ми з активістами розкопали це привізне сміття і знайшли багато різних квитанцій та чеків, у яких вказано, що вони зі львівських магазинів, — каже Святослав Ніколайчук. — Потім ми спільно виявили в лісосмузі біля Новоселиці ще одну фуру зі сміттям.

Отець Тимофій, який служить священником у селі Новоселиця, одним із перших помітив ту вантажівку. Він пригадує: «Коли ми під’їхали до машини, то побачили, що вона з волинськими номерами, водій одразу закрився в кабіні й почав комусь телефонувати. Ми перекрили вантажівці дорогу і чекали приїзду поліції… Машину забрали на штрафмайданчик, опитали водія. У шляховому листку було зазначено, що сміття везуть у Браїлів. Ми їх піймали на гарячому, операція «похорони львівського сміття» провалилась. Якби не випадок, то його присипали б у ямі землею, а зверху нагорнули наше сміття… Водій зізнався, що йому було сказано заїхати в посадку і чекати ночі…».

— Дивує і насторожує той факт, що селищний голова Браїлова самочинно налагодив контакти з людьми, причетними до перевезення львівського сміття, — обурюється Святослав Ніколайчук. — Він ні з ким не порадився, чи потрібне воно нам тут. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею «забруднення навколишнього середовища»…

Своєю чергою Валерій Резедент пояснив, що сміттєвий полігон обслуговує комунальне підприємство «Браїлівкомунсервіс», а ситуація з наповненням бюджету складна. Адже через підвищення мінімальної зарплати комунальне підприємство на сьогодні ледь справляється із вивезенням сміття та оплатою за використану електроенергію.

— Майже два роки ми не маємо змоги впорядкувати сміттєвий полігон, — нарікає він. — Вже така велика кількість сміття набилася, що екологічна інспекція оштрафувала мене на 520 гривень. Тож коли на початку вересня до нас завітали представники однієї з компаній, які запропонували співпрацю комунальному підприємству, ми погодились. Вони назвались спеціалістами у галузі вивезення, переробки, сортування та утилізації побутових відходів, а також пообіцяли облаштувати полігон за всіма стандартами. Дали зразок договору, який ми з директором комунального підприємства уважно прочитали. Нас ніби все влаштувало: ми жодних витрат не зазнаємо, а вони надають свій сміттєвоз та забезпечують нас новими контейнерами для сміття. Також планувалося встановлення сортувальної станції. Ми підписали договір і відразу виставили умову спершу розчистити полігон… На території сміттєзвалища негайно почав працювати екскаватор. Хоча ми уклали угоду з фірмою на виконання одних робіт, вони вночі таємно вирішили робити інше. В договорі з ТОВ «ТЕК «Автобан» ніде не прописано, що буде завозитись і закопуватись львівське сміття, це робилося нелегально. Тому, коли таке сталося, ми розірвали договір, і тепер цим займаються правоохоронці.