Наша пошта

• Рядки з листів

Обдирають, як липку

ЗА КРАВЧУКІВСЬКО-КУЧМІВСЬКОЇ влади були проведені такі реформи, що дядько рік годував бичка, а віддавав його за 80 копійок. Хто заощадив якийсь карбованець і поклав в «Ощадбанк» — украли. І ще чимало різних комбінацій вигадали, щоб надурити бідних селянина і робітника. В таку ситуацію потрапили і ми з дружиною. Трудилися на роботі, а вечорами, у вихідні, сушили сливи, обходили домашнє господарство. З власного садка здавали яблука, тримали свиней, продавали м’ясо. І таким чином наскладали 11 тисяч радянських карбованців. Хто ж знав, що прийде влада, яка обдере тебе, як липку?

І хоч би один президент порушив питання про цей борг. Просив усіх, надіявся, може, таки засовістяться і віддадуть 92-річному дідові заощадження на похорон, бо дружина померла, так і не дочекавшись. Але отримував самі лиш відписки. Написав і теперішньому гаранту. А він направив мого листа в Міністерство фінансів, звідки відповіли, що на ці цілі немає грошей. То віддати ті нещасні копійки немічним пенсіонерам із їхніми мінімальними пенсіями коштів нема, а коболєвим, смілянським і їм подібним на мільйонні зарплати і премії вистачає?!

А чому грошей катма, дозвольте запитати? Бо заводи не працюють, людей вигнали на вулицю, вони мусять їхати за кордон у пошуках роботи, де підносять економіку інших держав, а наші управлінці бігають по світу з простягнутою рукою. Ганьба і сором, щоб із працьовитими людьми довести країну до жебрачки.

Віталій МУЗИКА.

с. Вовковинці

Деражнянського району

Хмельницької області.

Прийшов днями на пошту, а там мені мов обухом по голові: листоноша разом із завідувачкою відділення звільняються. Несила, кажуть, більше терпіти таке ставлення. Відділення зв’язку вище керівництво перетворило на продуктову лавку. Не за низьку передплату «пиляє» своїх підлеглих, а за недопроданих бичків у томаті й упаковки прального порошку. Стільки кілометрів намотаєш, нарікали жіночки, що ніг під собою не чуєш. А зарплата — 1500-2000 грн. Бо, бачте, підприємство збиткове. Платити людям нічим. Прекрасно розумію цих жінок. А з іншого боку, що ж буде з нами, пенсіонерами, коли вони звільняться? Ще, не доведи Господи, відділення закриють. Тому через газету звертаюся до пана Смілянського з рішучою вимогою переглянути заплати сільським листоношам.

Петро КОЗАЧУК.

с. Наддністрянське

Мурованокуриловецького

району

Вінницької області.

Багатий народ — багата держава. Бо народ — то опора держави, її надія на краще майбутнє. Всіма силами нашим керманичам треба дбати про робочі місця, аби люди себе відчували потрібними власній державі, і щоб одержували за свою працю гідну зарплату. Не можна допускати до того, що в одних із горла пре, а в інших у те горло нічого покласти.

Григорій ЧУМАЧЕНКО.

с. Мартинівка

Тростянецького району

Сумської області.

Хочу подякувати нашим «слугам народу» за турботу про українських пенсіонерів. У липні нам додали... аж по 5-17 грн. Зате перед цим протрубили про суттєву добавку для тих, хто має 40-50 років трудового стажу. Це ж насмішка, не інакше. Ви б, шановні, собі так добавляли, а то гребете-гребете, і все мало.

Вважаю також, що держава зобов’язана підтримати сімейні ферми, бо скоро корову бачитимемо тільки на екрані. А ще ми, українці, за всяку ціну маємо зберегти свій національний скарб — землю. Земля не товар, як дехто вважає. Тож мусимо раз і назавжди скасувати цей грабіжницький ринок землі.

Любов КОРЕЦЬКА.

с. Манжелія

Глобинського району

Полтавської області.