|
Архів П’ятниця,
№ 73 (19821) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Весела світлиця | Наша пошта | Соняшник |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
|
| Версія для друку До списку статтей Читач — газета «Одержавши платіжку за газ, помітив, що фактичні показники в ній та на лічильнику різняться. Крім того, АТ виставило мені борг за доставку природного газу, а в графі за спожитий газ — переплату. В підсумку все зведено до нуля. Залишок розтанув. Допоможіть, будь ласка, прояснити ситуацію». Іван КРИВОКОНЬ. с. Засупоївка Яготинського райну Київської області.
НА ЗАПИТАННЯ читача відповідає начальник управління клієнтського сервісу АТ «Київ-облгаз» Олена Вікторівна П’ЯТКІНА: — Побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником, зобов’язаний щомісяця станом на перше число знімати фактичні показання та протягом п’яти діб (до п’ятого числа включно) надавати їх Оператору ГРМ. Оскільки на останній день червня 2020-го Іван Кривоконь не надав фактичного показника лічильника, обсяг споживання визначено на рівні планового місячного об’єму споживання, який і відображено в платіжному документі. Стосовно нарахування оплати за послугу розподілу природного газу повідомляємо, що розрахунки за цю послугу здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Тариф на послуги розподілу природного газу з 1 січня по 30 червня 2020-го становив 0,936 грн за 1 м куб., а з 1 липня 2020-го — 0,972 грн за 1 м куб. (з урахуванням ПДВ). У результаті вартість доставки газу на місяць у першому півріччі для Івана Івановича дорівнювала 173 грн, а в другому — 180 грн. Версія для друку До списку статтей | Відгукнися, товаришу Михайло ЧЕРНЕНКО. м. Кременчук Полтавської області. БАГАТО років передплачую «Сільські вісті». У номері 57-му за цей рік мою увагу привернула замітка Бориса Михайленка з Полтавщини. Я згадав Бориса і на його прохання хочу написати, але не як однополчанину, а як однокашнику по навчанню. ...1955-го вісімсот допризовників Полтавщини були направлені в школу авіамеханіків із озброєння літаків МіГ-17 у місто Опочка Псковської області. Начальником школи був полтавець Діденко. Молодих армійців навчали досвідчені офіцери, а старшина першої роти Махмудов стежив за дисципліною. Після школи ми дістали призначення в різні куточки колишнього Союзу для подальшої служби. Я опинивсь у Московському окрузі ППО в 153-му винищувальному полку міста Моршанськ Тамбовської області. І там мені випало зустрітися з тричі Героєм Радянського Союзу Олександром Покришкіним. Було це так. Під час тренувальних польотів на МіГ-17 один із досвідчених і відважних пілотів, у літаку якого закінчилося пальне, здійснив вимушену посадку в чистому полі, не випустивши шасі. Цей інцидент стався за кілька годин до прибуття Покришкіна на наш аеродром. Я саме того дня був черговим по штабу і зустрічав Олександра Івановича з рапортом. Він міцно потис мою руку і запитав: «Як служба, товаришу Черненко?». Після розбору польотів, як розповідали присутні, Покришкін сказав: «За те, що пілот не розрахував час польоту і порушив інструкцію, його необхідно суворо покарати. Але, враховуючи те, що виявив мужність, зберіг своє життя і бойову машину, він заслуговує нагороди». Такий був випадок у період моєї військової служби. Через газету, яку ми з Борисом читаємо і завдяки якій маємо змогу спілкуватися, ділитися спогадами, передаю йому гарячий привіт і найкращі побажання. Коротко про себе. Після демобілізації переїхав у місто Кременчук, де працював на КрАЗі, а затим начальником дільниці на будівництві і 10 років — у технікумі залізничного транспорту.
|
|
