• Запитання — відповідь

Спадкування за правом представлення

Підготувала Надія ПРОЦКО.

«У ДТП загинули наші батьки, а ще через пів року помер і наш дід по материнській лінії. Чи можемо ми як онуки претендувати на частину спадщини?» — запитують Віктор і Тетяна з Тернопільської області.

У ЦИВІЛЬНОМУ законодавстві виділяють два види спадкування: за законом і за заповітом. Спадкування за законом здійснюється у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним або у разі неприйняття спадщини чи відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Існує п’ять черг спадкування за законом:

перша: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той із подружжя, який його пережив; та батьки;

друга: рідні брати та сестри спадкодавця; його баба і дід як із боку батька, так і з боку матері;

третя: рідні дядько і тітка спадкодавця;

четверта: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;

п’ята: інші родичі до шостого ступеня спорідненості включно; утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Проте є винятки у черговості спадкування за законом, коли спадкоємці п’ятої черги можуть спадкувати замість спадкоємців першої, другої та третьої черги, тобто спадкування за правом представлення, яке регламентується ст. 1266-ю Цивільного кодексу України (далі ЦКУ). Це особливий порядок спадкування за законом, який виникає у разі відповідних обставин. Його суть полягає у тому, що спадкоємці за правом представлення спадкують у ту чергу, в яку спадкував би їхній померлий родич, так би мовити, замінивши його. Тобто його власні спадкоємці ніби представляють особу, яка одержала б права на спадкування, якби була жива на час відкриття спадщини.

Ст. 1266-та ЦКУ встановлює, які саме родичі в порядку черговості можуть замінити спадкодавця за законом, тобто спадкувати за правом представлення:

внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живі на час її відкриття;

прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живі на час її відкриття;

племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живі на час її відкриття;

двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живі на час її відкриття.

Частина 6-та ст. 1266-ї ЦКУ передбачає, що при спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення. Особою, від якої починається пряма низхідна лінія, виступає спадкодавець, котрий є предком, від якого походять його нащадки. Наприклад, після смерті діда право представлення виникає в онука за відсутності (смерті) батька.

Слід зауважити, що спадкування за правом представлення має місце лише у разі смерті родичів, яких вони заміщують. Таким чином, необхідними умовами набуття права на спадкування за правом представлення є смерть спадкоємця першої, другої чи третьої черги до часу відкриття спадщини (до дня смерті або в день смерті).

Оскільки ваша, Вікторе і Тетяно, мати належала до першої черги спадкоємців, ви маєте право на спадкування за правом представлення, а частка у спадщині, яка мала належати їй як дитині спадкодавця, поділиться між вами порівну.