П’ятниця, 11 вересня 2020 року № 69 (19817)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19817/print.php?n=46618

  • Актуально

Замість підвищення — урізання

Олена БЕГМА.

В Україні розгоряється скандал у зв’язку з призупиненням дії ряду постанов Кабміну, які передбачали підвищення зарплати вчителям.

НА САМОМУ початку нового навчального року в Міністерстві освіти несподівано вирішили реформувати оплату праці педагогічних працівників. Для чого в авральному порядку розробили законопроєкт про внесення відповідних змін у Закони «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», якими передбачається можливість підвищених виплат «лише за умови фінансової спроможності» державного і місцевих бюджетів.

Більше того, ухвалена 10 липня 2019 року постанова Кабміну, що передбачала поетапне збільшення до 2023 року виплат освітянам, зокрема окладів і ставок педпрацівників, також не діятиме. Надбавку за престижність педагогічної роботи пропонується виплачувати в розмірі не 30, а всього 15% (перед цим МОН виступало за те, щоб узагалі прибрати надбавку «за престижність)...

Причина до болю банальна: у державі на «всілякі там» щедрі президентські передвиборні обіцянки не вистачає грошей. «У зв’язку з відсутністю коштів на реалізацію програми підвищення зарплат педпрацівникам у державному та місцевих бюджетах зазначена постанова була зупинена до 31 грудня 2020 року», — йдеться у повідомленні Міністерства освіти і науки. Воно й зрозуміло: держбюджет за результатами січня-серпня зведено з дефіцитом, розмір якого сягнув 40 мільярдів гривень, а якщо брати до уваги його загальний фонд, то дефіцит дорівнює 51 мільярду гривень. Про це повідомив Мінфін, посилаючись на оперативні дані Державної казначейської служби.

Та й наступного року поліпшення добробуту вчителів поки що під великим питанням. За попередніми розрахунками фахівців МОН, впровадження 2021 року урядової постанови, якою передбачається поступове підвищення найнижчого посадового окладу педагогів до розміру чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, потребуватиме додатково близько 50 млрд грн. Було заплановано виділити з держскарбниці близько 39 мільярдів, з місцевих — 11 мільярдів.

Щоправда, у Міністерстві освіти і науки вже відреагували на хвилю суспільного обурення такими «реформами» в царині оплати праці педагогічних працівників. Щоб якось знизити градус напруженості у суспільстві, на сайті відомства опубліковано заяву-роз’яснення, в якій, зокрема, сказано: «Ці пропозиції не є підготовленим проєктом Концепції. Ці питання ще мають бути опрацьовані робочою групою і мають бути нею схвалені або ж відхилені».

Також у МОН заявили, що зацікавлені у запровадженні в дію урядових постанов, якими «підвищуються соціальні стандарти та гарантії держави, спрямовані на зростання рівня життя освітян». «Це питання потребує негайного вирішення, оскільки саме зараз формується бюджет на наступний рік, і розмір оплати праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників має дуже важливе значення», — наголосили у відомстві.

Поза сумнівом, подібні зміни просто неприпустимі. Особливо тепер, коли вчителі працюють в умовах пандемії коронавірусу і щодня наражають своє життя на небезпеку, контактуючи з великою кількістю дітей, котрі, як відомо, часто є безсимптомними носіями COVID-19. Тоді як для викладачів, особливо старшого віку, зараження може мати фатальні наслідки. При цьому більшість їх не забезпечують ні масками, ні дезінфекторами (не кажучи вже про захисні пластикові екрани, котрі МОЗ рекомендує носити всім педагогам у регіонах «помаранчевої» зони).

Чимало вчителів кажуть, що за такого стану справ їм не залишається нічого іншого, крім як звільнитися: працювати небезпечно (щодня стає відомо про нові випадки зараження в школах), а тепер їм хочуть урізати і без того маленьку зарплату.

Таке ось реформування освіти відбувається в державі. Чи можна відтак ставити питання про підвищення її рівня?