Вівторок, 8 вересня 2020 року № 68 (19816)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19816/print.php?n=46593

  • Соціальна панорама

Вихід на пенсію по-новому

Олена БЕГМА.

ВОЧЕВИДЬ, на українців, які трудяться, але вже перебувають у такому віці, що вихід на заслужений відпочинок «не за горами», чекає новий пенсійний сюрприз від влади. У Верховній Раді анонсували можливе скасування вікового обмеження щодо виходу на пенсію. Такий законопроєкт уже готується до представлення. Його суть пояснила глава парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова. Нині українці, які досягли законодавчо встановленого віку, зобов’язані вийти на пенсію. Саме це обмеження хочуть зняти. «65—67 років — це звичайний пенсійний вік у світі, і тому відправляти людей на пенсію не є необхідним», — зазначила чиновниця. Ясна річ, держава при цьому заохочуватиме якомога пізніший вік виходу на заслужений відпочинок.

Іншими словами, можливо, незабаром українці самі вирішуватимуть, в якому віці вони бажають піти відпочивати від робочих буднів. Почати обіцяють із держслужбовців. Щоправда, і без Третьякової серед майже 12 мільйонів нинішніх «пенсіонерів у законі» не менш як 4 мільйони продовжують добровільно, якщо так можна сказати, трудитися.

Iндексація аліментів

ПЛАТНИКІВ аліментів в Україні зобов’язали віднині до індексації розміру виплат. Відповідний законопроєкт підтримала Верховна Рада у другому читанні. Згідно з цим документом, пропонується внести зміни до закону «Про виконавче провадження», за якими на виконавця покладається обов’язок щороку індексувати розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Термін є умовним та позначає відповідну суму аліментів на утримання дитини, що чітко визначена за домовленістю між платником і одержувачем аліментів або за рішенням суду. Індексація аліментів проводитиметься щорічно починаючи з другого року після визначення їх розміру.

Експерти вважають, що за законодавчою ухвалою криється добре прорахований економічний державний інтерес. Адже завдяки індексаційним доплатам вдасться частково зменшити навантаження на держбюджет, оскільки буде скорочено кількість отримувачів соціальних виплат та/або зменшено розмір останніх.

До відома: мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може становити менш як 50% прожиткового мінімуму. Для дітей до 6 років він дорівнює 929,50 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років — 1159,00 грн.

Під гнітом комунальних боргів

ОПАЛЮВАЛЬНИЙ сезон іще не розпочавсь, а населення вже встигло накопичити величезні борги за комунальні послуги. Люди кажуть, що просто нічим платити, адже багато хто під час карантину втратив роботу, а частково зумовлена останнім повзуча інфляція в державі, мов порохотяг, вичищає гаманці. Багато людей із жахом замислюються про те, які приходитимуть рахунки з жовтня та взимку. «Середньостатистичне житло в країні має площу 60—70 квадратів, центральне опалення, гарячу воду, газ, електроенергію. Влада, мабуть, вирішила, що це несправедливо, коли у громадян такі «великі» квартири, тому затіяла з народом тарифну війну. Мовляв, якщо люди не можуть платити, то повинні продати своє житло. І куди піти жити? В землянку? Як приклад нам наводять тих же мешканців Парижа, Берліна чи Лондона, які віддають перевагу маленьким оселям без центрального опалення, оскільки, як висловився один чиновник, «завчасу думають, у скільки їм обійдеться тепло в опалювальний сезон». Блюзнірська ментальність! Скільки ж можна вичавлювати з народу останні соки?» — написав один із користувачів соціальної мережі.

Упродовж останнього року в країні вже не раз зростали комунальні тарифи. Скажімо, на вересень поточного року «Нафтогаз України» встановив тариф 4,7 грн за кубометр з урахуванням ПДВ, але без вартості доставляння цього палива до споживача. У порівнянні з ціною за серпень поточного року підвищення склало 45%. І це ж, зважте, ще не розпочався опалювальний сезон.

Карантинне розчарування

НАСЕЛЕННЯ попередили про ймовірну майбутню другу хвилю спалаху коронавірусної інфекції. Втім, як свідчать соціологічні опитування, серед співвітчизників підтримка упровадження жорстких карантинних заходів істотно ослабла. Так, сьогодні лише 46% українців вважають, що влада має знову вдатися до суворих санітарно-епідемічних обмежень на період другої хвилі епідемії. Протилежної думки дотримуються стільки ж громадян — 47%. Більше того, останні заявляють, що проблема коронавірусу надто перебільшена, мовляв, є чимало інших, ще небезпечніших захворювань. Таким чином, люди більше бояться поганих економічних наслідків від упровадження карантинних обмежень, ніж самої епідемії. Прикметно, що ще три місяці тому, в розпал пандемії, жорсткі заходи підтримували майже дві третини співвітчизників.

Більше жодних кредитних сюрпризів?

ІЗ ПОЧАТКОМ осені банки зобов’язали правдиво розголошувати всю інформацію щодо умов кредитування клієнтів. Тобто у фінустанові, яка надає позику, зобов’язані не лише вручити клієнтові підписаний сторонами паперовий договір, а й окремо поінформувати його про всі «приховані платежі», які на нього можуть очікувати у процесі погашення. При цьому в Національному банку пообіцяли ретельно контролювати ситуацію і перевіряти, які пропозиції виходять від того чи іншого банку щодо клієнта. Останній може поскаржитись у НБУ, і банк, відповідно, буде оштрафований.

Треба сказати, що і до цього розпорядження регулятора фінансові установи зробили свої кредитні угоди прозорішими. Втім, деякі банки досі не вельми доброзичливі до клієнтів і часто вводять їх в оману заради нав’язування кредитів на недоброчесних умовах.

Вироки довічникам переглянуть

УРЯД підтримав два законопроєкти Мін’юсту, які дозволять перегляд довічних вироків. Згідно з ними, засуджені до довічного позбавлення волі зможуть звертатися про зміну покарання після 10 років ув’язнення, а суд має право замінити довічне позбавлення волі строковим: від 15 до 20 років. Тобто мінімальним строком відбування покарання довічника буде 25—30 років за ґратами. Питання заміни довічного позбавлення волі розглядатиме колегія з трьох суддів.

«Досі довічники виходили на волю помилуваними, відбувши 15—22 роки ув’язнення. За часів незалежності на волю вийшло вісім довічників. Вони відповідно відбули 20, 15, 14, 19, 15, 9, 22 та 27 років ув’язнення, перед тим як до них було застосовано помилування», — йдеться у повідомленні Мін’юсту, й зазначається також, що пропоновані норми відповідають практиці Європейського суду.