Мінімальна зарплата з ефектом бумеранга

Олена КОЩЕНКО.

Партія влади анонсувала триетапне підвищення мінімальної зарплати, а відтак і прив’язаних до неї пенсійних та інших виплат. Але відбудеться воно за рахунок ощасливленого цим підвищенням народу: податки і збори зростуть, субсидій стане менше…

_{Владні щедроти}

ЯК УЖЕ повідомлялося, Кабінет Міністрів погодив підвищення мінімальної зарплати в країні: з 1 вересня — до 5000 гривень, з 1 січня 2021 року — до 6000 гривень, а з 1 липня — до 6500 гривень. Останні два етапи ще тільки мають передбачити у проєкті держбюджету на наступний рік, який уряд пообіцяв подати до Верховної Ради до 15 вересня. Тим часом перший етап, на який 25 серпня дала добро Верховна Рада, відбувся.

Новина загалом позитивна, адже саме від законодавчо встановленого показника мінімальної зарплати залежить чимало виплат у державі.

Так, насамперед мають зрости доходи працівників бюджетної сфери: вчителів, медиків, соціальних працівників, оскільки їхні посадові оклади розраховуються за Єдиною тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів, прив’язаною саме до мінімальної зарплати.

Разом із підвищенням зарплати з 1 вересня зросла і зумовлювана нею мінімальна пенсія тих українців, хто вже досяг 65-річного віку і має 35 років трудового стажу: її розмір у визначені законом 40% від мінімальної зарплати тепер становить 2000 гривень. Нинішній доважок до пенсії в сумі 111 гривень має порадувати близько півтора мільйона пенсіонерів.

Також збільшились виплати у зв’язку з безробіттям. А таку допомогу від держави у нас одержують понад 400 тисяч громадян…

Тим часом у партії влади вже широко анонсують, що наступного року мінімальна зарплата має зрости ще на півтори тисячі гривень, що приблизно на 30% більше від нинішніх показників. Крім того, заплановано у 2022-2023 роках підвищення мінімальної зарплати на 7% щорічно… Окреслені плани щонайменше бентежать обізнаних фахівців. Виникає запитання: а за рахунок чого можновладці наміряються здійснити обіцянки? Які для цього в країні є економічні передумови?

Зазвичай підвищення мінімалки у світі відбувається, коли зростає виробнича продуктивність і працівникам необхідно це компенсувати. Може, наша економіка нині на підйомі? Аж ніяк. За найоптимістичнішими прогнозами, її падіння поточного року становитиме щонайменше 8%, тоді як зростання наступного очікують на рівні 4%. Тобто ріст економіки не відповідає запланованому збільшенню мінімальних зарплат.

Може, звідкілясь з’являться потужні надходження до держбюджету? Теж ні. У нашій держскарбниці й без того зараз дірка розміром 300 мільярдів. Солідного притоку капітальних інвестицій також не очікується. За перше півріччя вони зменшилися на третину. Ну хіба що від чергового масштабного розпродажу держвласності…

Виявляється, підвищити мінімальну зарплату задумали передовсім за рахунок надходжень від податків і зборів, стягнутих із самих же громадян.

_{Чому знову за наш рахунок?}

У ПОЯСНЮВАЛЬНІЙ записці до закону йдеться про збільшення планових податкових надходжень на 541,3 млн грн, зокрема з податку на доходи фізичних осіб. У Мінфіні прогнозують, що завдяки зростанню зарплати у 2020 році близько 1,7 млрд грн додатково отримає Пенсійний фонд, який нині у критичному стані, й ще 1,2 млрд грн — місцеві бюджети і держбюджет. Так, очікується збільшення єдиного податку для ФОП другої групи, єдиного соціального внеску, податку на доходи. А принагідно ще й податку на нерухомість, низки зборів (туристичний, судовий, військовий, на паркування)…

Як бачимо, передовсім посилюється навантаження на бізнес, який і так переживає не найкращі часи. У період карантину багато приватних підприємств закрились, а тим, що працюють, доводиться скорочувати персонал, «оптимізовувати» витрати тощо. Загалом — триматися з останніх сил. Нині ж, після зростання мінімалки, роботодавець, «ощасливлений» новими зарплатними ініціативами уряду, буде зобов’язаний збільшити зарплати. Але якщо попиту на його продукцію нема, то йому нізвідки взяти гроші. У результаті доведеться або піднімати ціни на свій товар, або ж зменшувати реальну зарплату чи скорочувати працівників. Чи просто глибше ховатись «у тіні». «Як громадянин, я за підвищення мінімалки, — каже директор будівельної фірми киянин Олександр Л. — А як підприємець, задаюсь питанням: цікаво, а чому знову за мій рахунок? Добре бути хорошим за рахунок інших». Так що анонсоване підвищення мінімальної зарплати навряд чи поліпшить ситуацію для ведення бізнесу і працевлаштування.

Щоправда, в уряді з такою думкою «низів» категорично не згодні. І заявляють, що ініціатива дасть змогу, як бачить ситуацію міністр фінансів Сергій Марченко, «зміцнити стабільність пенсійної системи, а також поліпшить захист трудових і соціальних прав громадян».

_{Субсидії скоротять, ціни виростуть}

ЯКРАЗ про захист соціальних прав хочеться сказати окремо.

Не виключена ймовірність, що деякі державні виплати, скажімо субсидії, навпаки, знизяться. Відтак деяким громадянам, чий офіційний дохід зросте через підвищення мінімалки, уріжуть субсидії, які також прив’язані до останньої. Кожна зайва копійка у доходах громадян при незмінних платіжках дає змогу державі заощаджувати на субсидіях.

А при цьому ще й інфляція швидше почне «з’їдати» зароблене. Підвищення мінімальної зарплати може знецінити національну валюту. Приріст інфляції передбачають на рівні 2%. Це, знову-таки, за найкращим розвитком подій.

Національний банк уже попередив про хвилю інфляції у разі значного підвищення мінімалки. У регулятора нагадали про подібну ситуацію у 2017 році.

_{Вибори, вибори...}

ВИХОДЯЧИ з усього вищесказаного, чи можуть бути сумніви, що зростання мінімальної зарплати видається черговим піар-ходом «слуг народу» задля підвищення рейтингів перед місцевими виборами? Вочевидь, саме цей фактор зіграв ключову роль в ухваленні рішення Верховною Радою. Адже саме пора показувати результати та турботу про громадян. Хоча формально це робиться нібито для підвищення добробуту українців. Насправді ж не відомо, збільшаться реальні доходи громадян чи навпаки.

У той же час добре забезпечені співвітчизники зможуть навіть зекономити на податку на розкіш (25 тисяч гривень), який стягується з власників дорогих автомобілів (вартість — від 375 мінімальних зарплат). Донедавна це було 1,7 млн гривень, а після підвищення мінімалки — 1,87 млн. Тобто деякі моделі до категорії розкішних уже не потраплять.

_{А як у них?}

П’ЯТЬ тисяч гривень за сьогоднішнім курсом євро — це близько 156 євро. У порівнянні з іншими країнами Європи мінімальна сума української зарплати досить скромна.

Як свідчать дані Євростату, в державах — членах Євросоюзу мінімальна заробітна плата сягає від 300 євро і подекуди перевищує 2 тисячі євро.

Так, у списку країн із найменшими мінімальними зарплатами в Євросоюзі — чотири держави, де цей показник не сягає і пів тисячі євро: Болгарія — 312, Латвія — 430, Румунія — 461, Угорщина — 452 євро. Втім, ці суми все одно значно більші, ніж мінімальна зарплата в Україні.

Десять держав-членів, розташованих переважно на сході й півдні ЄС, мають мінімальну заробітну плату між 500 та тисячею євро на місяць. Це Хорватія — 537, Чехія — 546, Словаччина — 580, Польща — 583, Естонія — 584, Литва — 607, Португалія — 741, Греція — 758, Мальта — 777, Словенія — 941 євро.

У решти семи держав-членів на заході та півночі Європи показник, про який мова, перевищує тисячу євро на місяць. Це Іспанія — 1108, Франція — 1539, Німеччина — 1584, Бельгія — 1626, Нідерланди — 1680, Ірландія — 1707, Люксембург — 2142 євро.

Для порівняння, в липні 2020 року мінімальна заробітна плата у США становила 1122 євро на місяць.

Зарплати у країнах — не членах Євросоюзу такі (в еквіваленті у євро): Велика Британія — 1583, Албанія — 209, Північна Македонія — 282, Чорногорія — 331, Сербія — 344, Туреччина — 383 євро.

Країни пострадянського простору: Молдова — 141, Росія — 133, Білорусь — 124 євро. Отже, на середину липня 2020 року мінімалку, меншу ніж в Україні, одержували лише громадяни найближчих країн-сусідок: Росії, Білорусі та Молдови.