Соняшник

Наш куточок для синів і дочок

Куточок підготувала Олена КОЩЕНКО.
 Малювали Світлана УРБАНСЬКА й Анатолій ВАСИЛЕНКО.

• Відповідає «Соняшник»

Коли з’явився наручний годинник?

У сучасному світі наручні годинники є атрибутом повсякденного життя в кожній сфері: люди з годинником на зап’ястку працюють, лазять по горах, катаються на спеціальній дошці в океані, навіть літають у космос (звернули увагу? У всіх космонавтів міжнародної космічної станції вони також на руці)... Цікаво, що такий звичний для нас аксесуар з’явився не так уже й давно — якихось 450 років тому. І призначався він виключно для пані.

У 1571 році знаменитий граф Дадлі, фаворит англійської королеви Єлизавети I, подарував їй наручний годинник у вигляді розкішного браслета, прикрашеного дорогоцінними каменями, зокрема діамантами і рубінами. Цікаво, що саме відтоді й до початку XX століття наручний годинник називали англійським словом «wristlet», що в перекладі означає «браслет, ремінець». Проте навряд чи він добре відраховував час, оскільки балансирного механізму, який «відповідає» за точність ходу й який заснований на коливаннях підпружиненого тіла, тоді ще не винайшли. Тож це радше була стилізована під годинник коштовна ювелірна прикраса, яка хоч і показувала час, але неточний.

У наручному годиннику балансирний механізм з’явився лише 1657 року. До кінця ХІХ століття такі годинники залишалися майже суто жіночою прикрасою. Чоловікам тоді взагалі не годилося носити на руці годинник. Вони продовжували користуватися кишеньковими, які були доволі громіздкими. Їх носили, прикріпленими до пояса спеціальним ланцюжком.

Необхідно віддати належне військовим, які запровадили в ужиток ремені й футляри зі шкіри. Ці вироби надівали на руку, в них вставляли кишеньковий годинник, перетворюючи його таким чином на необхідний атрибут. Почин у цьому віддають англійцям, оскільки саме вони в ХІХ столітті безперервно воювали у своїх азійських і африканських колоніях. Уже до кінця століття кишеньковий годинник на руці став популярним і в арміях інших держав, і серед цивільних громадян.

Першу партію чоловічих наручних годинників у 1880 році випустила знаменита фірма «Girard-Perregaux». Основною метою, знову ж таки, було застосування їх військовими — такого аксесуара потребували офіцери флоту. А вже після Першої світової війни наручні механічні годинники повністю витіснили кишенькові.

Сьогодні вже існують механічні, електромеханічні (кварцові) та електронні наручні годинники. А також водонепроникні, ударостійкі… І хоча у наш час — комп’ютерних технологій і мобільних телефонів — вони ніби й утратили свою актуальність, та все одно залишаються популярними. Передовсім як стильний діловий аксесуар. І просто практична річ.