Наша пошта

Допоможіть врятувати ліс!

Галина ДАШКО, Любов РУКАС, Надія СВІТЛИЧНА та ін. (загалом 48 підписів), жителі с. Кунцевого

Новосанжарського району

Полтавської області.

ЩОДНЯ бачимо на власні очі, як через село рухаються величезні вантажівки з деревиною. Своєю вагою вони руйнують і без того благеньке асфальтне покриття центральної дороги, створюють аварійні ситуації, бо вулиці вузенькі, розминутись важко, а їдуть ті машини з великою швидкістю.

Проте найбільше нам болить, що зранку й до пізнього вечора і восени, і взимку, і навесні гудуть бензопили. Той гул іде з лугу, де ростуть віковічні дуби. Колись це була власність наших померлих односельців. Що й засвідчують назви: Гакове, Бабин ліс, Грузинський ліс. І навіть коли сто років тому прийшла нова влада, ліс берегли. Не пиляний він був і при гітлерівцях. У цих лісах мешканці нашого села Кунцеве ховали від окупантів свою худобу. Стояли ліси й після війни за Сталіна, тоді не дозволялось галузини сухої узяти.

Не думали ми, що, дочекавшись незалежності, якій майже 30 років, почнемо втрачати найцінніше — наші дубові ліси. Бо дорогу можна полатати, міст підремонтувати, колії-баюри, що поробили важковози, колись заростуть травою. А коли виростуть нові дерева? Навіть те, що колись насаджувало лісництво, вирубали (випиляли), але до пуття не довели. Тепер хащі й за мостом, і на Ганжах біля річки, і на Богунівщині. Суховії несуть пісок від Мазанки, де вирубано сосни. Але ж дубові ліси лісництво не садило, вони дістались їм на дурняк. Тому й ріжуть без жалю, наповал.

Кунцеве — село напрочуд мальовниче, знане своєю природою. В неділю після обіду до міста повертаються сотні машин із молоддю, з дітками, що тікали у вихідні від спеки в лісову прохолоду, до озер, до річки. Але Санжарське лісництво думає тільки про своє збагачення, премії. Їм не до діток, не до їжачків, зайчиків. Гине екосистема регіону. Далі на південь степ, розорані поля, хімікати і гербіциди на них. І поки закон про ліси не змінили, поки у влади до природи руки не дійшли, лісництвам треба якомога більше урвати (тобто випиляти).

Ми не можемо спокійно дивитись, як нищиться природа. Хочемо, щоб уся країна дізналася про те, що у нас коїться. Через газету звертаємося до можновладців, юристів, правозахисників, хто може вплинути на цю ситуацію і допомогти зберегти прадавні ліси, врятувати нашу історію і сьогодення!