|
Версія для друку На головну Нема довіри до окупантів Михайло ВЕДМІДЬ. СИТУАЦІЯ у
зоні проведення ООС залишається стабільною. Противник один-два рази на добу
порушує тишу, стріляючи «по горобцях». Бойових втрат і поранень серед особового
складу Об’єднаних сил нема. Втім, у вівторок, 25 серпня, пересуваючись між
взводними опорними пунктами, внаслідок підриву на протипіхотній міні дістали
поранення двоє українських захисників. Воїнів доправлено до медзакладу, загрози
їхньому життю нема. А от у
підрозділах збройних формувань РФ, судячи з інформації штабу ООС, небойові
втрати просто зашкалюють — за час дії режиму «тиші» (з 27 липня) 21 чоловік
помер, ще 29 були поранені або травмовані. «Всі втрати
небойові. Серед них — підриви на власних вибухових пристроях, самогубства,
передозування наркотиків та алкоголю. Також продовжують мати місце нестатутні
взаємовідносини, ДТП та самовільне залишення місця служби», — йдеться у
повідомленні. За даними
розвідки, морально-психологічний стан бойовиків украй низький. До цього
додається ще й суттєва недоукомплектованість особового складу. «Цю проблему
окупанти хочуть вирішити, використавши потенціал мирного населення чоловічої
статі та залучивши до контрактної служби, але безуспішно. Агітаційна кампанія і
заклики йти служити до війська псевдореспублік не викликала довіри у місцевих
мешканців і повністю провалилася», — констатували у штабі. Там також
зауважили, що окупаційна влада має намір провести осінній призов громадян на
строкову службу і набрати десять тисяч новобранців. Зокрема, обіцяють не
направляти новачків на передову, а залучати їх до охорони об’єктів і виконання
господарських робіт. «Але окупанти довіри у людей Донбасу не мають, і служити
їхнім ватажкам ніхто не бажає», — зауважили в ОС. Водночас у
Міноборони України поінформували, що російські окупаційні адміністрації
продовжують заходи з примусової паспортизації. «Обов’язковою умовою проходження
військової служби передбачено наявність російського громадянства. З початку вересня
командири з’єднань і частин окупантів зобов’язані щотижня доповідати уточнені
дані про наявність паспортів РФ у найманців із числа місцевих мешканців і
членів їхніх сімей», — повідомив речник МОУ. Крім того, оформляючи контракт,
кандидати неодмінно повинні мати військовий квиток «ДНР/ЛНР» та паспорт
громадянина РФ. Таким чином у Кремлі сподіваються в разі потреби поповнити
власні збройні сили бійцями, які мають бойовий досвід. І де їх
використовуватимуть? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Покарання буде ЧитатиПІД ПОСОЛЬСТВОМ Росії у столиці ветерани
АТО провели акцію пам’яті загиблих неподалік Іловайська українських воїнів.
Подія приурочена до Дня пам’яті захисників Вітчизни. Перший командир батальйону
імені Кульчицького полковник Національної гвардії України Віктор Толочко
наголосив, що саме на Росії лежить уся відповідальність за трагедію біля
Іловайська і що «Путін за все відповість перед судом історії». Він також
нагадав, що в РФ і досі перебувають десятки полонених українців, захоплених під
час боїв.
Карантин виборам не завада ЧитатиЦЕНТРАЛЬНА
виборча комісія оголосила з 5 вересня початок процесу місцевих виборів,
призначених на 25 жовтня. Крім того, цього дня відбудуться ще й довибори до
Верховної Ради України по 208-му округу в Чернігівській області. Як зазначив
головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, народне волевиявлення
відбудеться навіть у «червоній» епідемічній зоні, якщо тільки в країні не
запровадять надзвичайного стану. Що стосується проведення виборів в окупованих
районах Донецької та Луганської областей, то вони можливі лише у разі ухвалення
парламентом спеціального закону.
Так вирішив КС ЧитатиОБМЕЖЕННЯ
прав і свобод громадян на період дії карантину суперечить Конституції України.
Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду від 28 серпня, в якому
наголошується, що такі обмеження можуть запроваджуватися виключно актом
Верховної Ради і є допустимими тільки при оголошенні воєнного та надзвичайного
станів. Неконституційним визнано, зокрема, встановлення граничного розміру
зарплат посадовців та суддів на період карантину. Останні також погодилися, що
зупинення громадського транспорту та заборона діяльності суспільних закладів
теж є порушеннями Основного Закону. Крім того, КСУ визнав неконституційним
призупинення на час карантину можливості списання грошей з державного та
місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Нагадаємо, жорсткий карантин в
Україні був введений наприкінці березня, щоб запобігти розповсюдженню
коронавірусу. Було зупинено громадський транспорт і перекрито міжобласне
сполучення. Послаблювати обмеження почали з початку літа. У серпні карантин
змінили на адаптивний, запровадивши «кольорові» епідемічні зони.
Кожний п’ятий потребує госпіталізації ЧитатиВ
УКРАЇНІ 20% хворих на коронавірусну хворобу потребують госпіталізації. «Якщо ми
говоримо про кількість апаратів штучної вентиляції легень, якими на сьогодні
забезпечена наша країна в тих лікарнях, які ми виділили під COVID-19 (це 35
тис. ліжок), то їх 4714. Це більш ніж достатньо», — запевнив міністр охорони
здоров’я України Максим Степанов. При цьому він наголосив, що штучна вентиляція
легенів — не засіб лікування. «Це коли розвивається така дихальна
недостатність, що без ШВЛ людина не може жити. Звичайно, це дуже важкий перебіг
хвороби і дуже висока летальність пацієнтів, які підключені до ШВЛ», — пояснив
Степанов. За минулу добу коронавірус в Україні виявили ще у 2096 осіб,
зафіксовано 35 летальних випадків, 596 пацієнтів одужали. Сукупно за весь
період пандемії в Україні захворіло 123 тисячі чоловік, летальних випадків —
2529.
Державною мовою ЧитатиІЗ
ПОЧАТКОМ нового навчального року всі вітчизняні школи з російською мовою
викладання повинні перейти на українську мову. Законодавче нововведення
стосується понад 200 тисяч дітей по всій країні. На українську мову переведено
навчання у 5—11 класах. Тоді як у початкових діти за потреби зможуть вчитись
іншими мовами з обов’язковим вивченням української. Цілком завершити перехід
планують до 2023 року. В червні в парламенті представники фракції «Слуга
народу» пропонували відкласти переведення шкіл на українську з російської. Це
викликало гарячі дискусії та протести, тож питання не розглянули.
|