Депутатка Ольга ХАЛО. м. Лубни Полтавської області. Де літо в лісі бадьориться, Жила-була собі Лисиця, Хитрила на усі лади — Мела хвостом туди й сюди. Аж тут їй засвербіли п’яти: Чом не податься в депутати? Бо остогидла метушня, А там — і лігво, і платня! Програму швидко написала, На всі дерева почіпляла, Що буде в лісі благодать — Тож всі ідіть голосувать! І ще до витівки вдалася: В зелену сукню одяглася — Тому приближені ліси Їй віддали всі голоси. Й Лисиця стала депутатом. Минуло зовсім не багато, І обов’язок її велить Із виборцями говорить. Тож графік в округ посилає Й на день раніше приїжджає. Розхвилювалися Леви: — За графіком в нас завтра ви! — Що я приїхала сьогодні, То хоч-не-хоч, а будьте згодні! Нема нікого? Що ж — пока! На мене справ гора чека. — Постійте! — скавулять Шакали. — Ми всім зателефонували, І хоч дороги не прості, Та звірі ж всі до вас в путі! — Перекажіть своїм Макакам, Що з ними ніколи патякать! Ну що вам, сірим, тут збагнуть? — Зронила і хвостом лиш — круть! * * * Отож не треба обирати Лисиць в звірині депутати. |