• Рядки з листів

Страшно, коли помирає село

НОВІТНІ можновладці 30 років знищують Україну — політично, економічно, соціально, а тепер і територіально. У нашій області 19 районів, а після реформи їх стало аж чотири. Тобто відбувається другий етап (перший — ОТГ) укрупнення населених пунктів із великою і благородною метою, мовляв, менше годуватимемо чиновників. Щось подібне на теренах нашої країни відбувалося в 1950—1960-ті. Тодішнє укрупнення колгоспів знищило 600 сіл. Приміром, у нашому районі — 20.

Помилку з укрупненням районів влада виправила за три роки. Щодо укрупнення колгоспів спохопилась аж наприкінці 1970-х і заходилася рятувати вцілілі села. Можливо, врятувала б (з’явилися природний газ, водогін, дороги з твердим покриттям до кожного села, поліпшилася робота дільничних лікарень і ФАПів, відкрилися пологові будинки в сільрадівських селах), але «нове мислення» Горбачова привело до влади буржуазію, яка кинула українців у злидні.

Страшно, коли вмирає людина, а ще страшніше, коли помирає село і залишається посеред степу самотній цвинтар. Це по-перше, а по-друге, якщо вже так кортить укрупнювати райони, то треба спочатку дороги побудувати — до Європи ж пнемося.

Верховна Рада України зекономила б за 30 років чималі кошти, аби ліквідувала районні й обласні державні адміністрації, бо де начальства ціла рота, там виходить пшик робота.

Валентин СИДОРОВ.

с. Степове

Новоодеського району

Миколаївської області.

Пам’ятаю, як у 1980-х учителька Засупоївської семирічки Катерина Іванівна Харченко (нині покійна) писала на сторінках газети про наше село, як квітуче і щасливе, згадувала про тодішній колгосп «Перше Травня». Нині, на превеликий жаль, село зовсім занепало. Адже за роки кучмівських реформ назавжди зникли з лиця землі не тільки ферма (корови, нетелі), а й самі тваринницькі приміщення. Навіть колгоспна контора стоїть пуст­кою в самому центрі населеного пункту, «красуючись» розбитими шибками і чекаючи чергової приватизації. Засупоївський відділок, створений на базі колгоспу, вже давно перейменований на товариство з обмеженою відповідальністю, і все керівництво сільським господарством перебуває тепер на території Яготинської МТС. Саме таким чином провадиться прискорене забур’янення присадибних сільських ділянок і створення необхідних умов для вільного продажу земель під керівництвом сучасних владців. Допустити цього категорично не можна!

Іван КРИВОКОНЬ.

Київська область.

Ще першого березня цього року півтисячі селян вийшли на акцію протесту з вимогою внести кардинальні зміни до перспективного плану формування громад Вінниччини, включно із Рахнівською територіальною громадою, до якої дали також згоду приєднатися мешканці сіл Ярове, Юліямпіль, Стрільники, Лопатинці. За встановленими критеріями попередньої оцінки рівня спроможності громад вона перебуває на межі середніх показників, налічує майже п’ять тисяч мешканців. Ми вважаємо недоцільним приєднання Рахнівської громади до Шпиківської, що в Тульчинському районі. Зі мною згодні депутати сільради, мешканці громади. Тож просимо прислухатися і заснувати Рахнівську ОТГ, за яку стоїть і вболіває чисельна когорта моїх земляків. Мовчати не будемо! Нам не байдужа доля колиски нашого роду! Хочемо нагадати, що наших дідів і прадідів називали рахнянами, а не рахілівцями. Думка громади має бути врахована.

А ще прикро і боляче за безпуття, яке свого часу допустили попередники: зібрали в рахнян 2,5 млн грн на підведення блакитного палива до їхніх домівок, а натомість газифікували райцентр Шаргород, залишивши селян без газу, грошей і надії. Та рано чи пізно справедливість має перемогти, чи не так?

Михайло ГРІШИН.

Вінницька область.