|
Версія для друку На головну Не все так просто Василь ГОРВАТ. Закарпатська область. Час
від часу зустрічаю свого знайомого пана Еміла з великим пакетом. Виявляється,
він збирає виноградних равликів. Тих самих, за яких експортери платять непогані
гроші й відправляють за кордон для тамтешніх гурманів. Але в Еміла є свої
споживачі делікатесу — домашні качки. ЖОДНИХ
обмежень щодо збирання равликів немає, каже директор ДП «Виноградівське лісове
господарство» Василь Агій. Це один із небагатьох видів у природі, якого можна
«експлуатувати» без порушення екологічного балансу. Інтерес до слимаків то
посилюється, то спадає. У 1990-х, згадує Василь Омелянович, підприємці
заготовляли їх на експорт у Шаланківських лісових угіддях, але це тривало
буквально кілька років. Недавно почалася нова хвиля інтересу до равликового
бізнесу, пов’язана з вирощуванням на спеціальних фермах. Свого часу
повідомлялося про господарство в Нижньому Селищі як про перше таке на
Закарпатті. Подібні відкрилися в інших областях. Відтоді минуло кілька років,
але про експорт десятків тисяч тонн продукції щось не чути... Як показала
практика, зізнається власник ферми із Нижнього Селища Михайло Дем’ян,
виробництво равликів — аж ніяк не прибутковий бізнес. Собівартість вирощування
в Україні становить 1,8 євро за кілограм. У Європі на порядок менша. Тож коли
доходить до експорту, часто виявляється, що кінцевий результат не виправдовує
вкладених коштів, часу і роботи. Найбільше, мабуть, заробили на равликах консультанти,
які рекламують цю справу, обіцяючи рентабельність 98% і мінімум вкладень...
Отож друга хвиля інтересу теж відступила, фермерське виробництво й експорт
равликів упали до мінімуму. За всі роки незалежності було продано за кордон
усього 100 тонн продукції. У підсумку
пан Михайло відмовився від виробництва слимачків на експорт і використовує свою
ферму як туристичний об’єкт. Тут гості можуть побачити технологію вирощування
равликів, дізнатися цікаві факти про них і продегустувати делікатесні страви за
класичними рецептами, зокрема равлики-шафрано і равлики бургундські. Але й цей
вид діяльності був рентабельний до приходу у світ COVID-19. Деякі закарпатці,
зокрема у Велятині, вирощують равликів задля косметичних і лікувальних
процедур, оскільки їхній слиз — це ціла комора корисних для шкіри речовин. Щодо диких
виноградних равликів, то інформації про їхню заготівлю нема. Хоча за межами
краю, в центральних областях, цим бізнесом займаються. Збирачі слимаків здають
їх посередникам по п’ять гривень за кілограм. За день «улов» може становити
50—70 кілограмів. Заготівельні бази платять здавачам по 22 гривні, втім,
приймають виключно великі партії. На відміну від фермерських ці равлики не
потребують інвестицій, тому поки що викликають інтерес і у збирачів, і в деяких
підприємців. І в качок пана Еміла. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Безкоштовно за направленням ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Нацслужби здоров’я, у
стаціонарах лікарень, із якими укладено контракти на надання медичної допомоги,
пацієнти можуть безоплатно (за направленням свого лікаря) отримати ряд послуг.
Серед них такі: інструментальні та лабораторні обстеження, включно із
патоморфологічними; полегшення, зняття чи усунення симптомів і виявів
захворювання; забезпечення знеболення і медикаментозної терапії; операції з анестезією
і післяопераційний нагляд; знеболення і подальша медикаментозна терапія;
цілодобовий догляд; медична реабілітація в гострому періоді; медикаменти з Національного
переліку основних лікарських засобів і витратні матеріали; харчування. Також
укладено контракти з медзакладами, які надають паліативну допомогу. Безкоштовно
(за направленням лікаря) там лікуватимуть симптоми, надаватимуть знеболення,
респіраторну і нутрітивну (медичне харчування) підтримку, психологічну
допомогу, навчання родини і доглядачів особливостям догляду.
Поштомашини поїхали країною ЧитатиПОЗАТОРІК
Чернігівщина стала полігоном для випробування проєкту «Укрпошти», який
передбачав скорочення відділень у маленьких селах, у які натомість приїжджали
автомобілі для надання послуг. Це нововведення викликало шквал критики з боку
людей, котрим, як виявилося, зовсім не зручно чекати як віл обуха машину,
замість того щоб оплачувати комуналку чи відправляти листи у приміщенні. Однак
керівництву компанії, схоже, проєкт, покликаний заощадити кошти, сподобався,
оскільки оголошено про поширення його ще на шість областей (Київська, Одеська,
Херсонська, Черкаська, Чернівецька, Закарпатська). Планується поставити на
службу дві тисячі машин, загальна вартість інвестицій сягне понад мільярд
гривень. У мобільних відділеннях їздитимуть листоноша, водій і начальник
персоналу, у планах також — збільшити зарплату співробітникам пошти до 70%.
Безпека для Свята знань ЧитатиУСІХ
українців безперечно цікавить, як навчатимуться школярі в умовах коронавірусу.
Влада оприлюднила три сценарії — від звичайного формату до дистанційного
залежно від епідемситуації. Але всі сподіваються на краще, особливо батьки
майбутніх першачків, яким хочеться, за традицією, влаштувати дітям Свято знань.
Отже, як пояснила заступник міністра освіти і науки Л. Мандзій, безперечна
рекомендація — уникати скупчення людей. Формат першого дзвоника кожен директор
школи може визначити індивідуально: наприклад, святкування в межах класу,
заходи на свіжому повітрі. Нагадаємо, згідно з оприлюдненими раніше
рекомендаціями, шкільні вбиральні мають бути забезпечені антисептиками і милом,
заходити в навчальний заклад і пересуватися коридорами усі мають у масках,
натомість у класах можна їх знімати. Забезпечувати засобами безпеки школи мають
місцеві органи влади.
У НААН проблеми ЧитатиЯК ІНФОРМУЄ Рахункова палата, станом на
початок року в постійному користуванні Національної академії аграрних наук
перебуває 465 тисяч га землі, але заявлено тільки про 320 тис. га (69%), тобто
не внесено дані про 145 тис. га. Реєстрація права постійного користування
земельними ділянками також здійснена частково. Обліку земель належно не ведеться,
через що є загроза втрати частини з них. У користуванні держпідприємств
академії є 336 тис. га сільгоспугідь, і врожайність основних культур на них
значно нижча, ніж пересічно в Україні (зернових і зернобобових — на 35%,
соняшнику і ріпаку — на чверть). Це призвело до недоотримання майже 1,5 млрд
грн позаторік і 1,3 млрд грн торік виручки від реалізації продукції. Загалом
НААН на праві господарського відання належить державне майно вартістю 5,6 млрд
гривень (земельні ділянки — 53%, будівлі — 42, інженерні споруди та об’єкти
незавершеного будівництва — 6%), і лише десята частина нерухомості (крім
земельних ділянок) має зареєстровані речові права.
Вихід продовжується ЧитатиУКРАЇНА
багато років була членом Співдружності Незалежних Держав і дружила з Росією
набагато більше, ніж та на це заслуговує. Відповіддю нам на довіру, як ми
знаємо, стали анексія Криму і війна на Донбасі. Оскільки від співдружності
залишилася тільки назва, Україна планомірно виходить із угод СНД. Цього разу
припинено дію співробітництва прикордонних військ держав-учасниць із питань
науково-дослідної діяльності. Як зазначили в уряді, вихід із цієї угоди
доцільний через збройну агресію Росії, яка є її стороною.
Обіцяють доступ до вакцини ЧитатиНАША
держава отримала підтвердження від механізму COVAX (глобальний доступ до вакцин
від COVID-19) про те, що вона має право звернутися до цього об’єднання по
препарати (коли їх буде впроваджено в обіг) для проведення щеплень людям із
груп ризику або визначеним віковим категоріям. Україна зможе отримати безкоштовно
або за спеціальною ціною близько восьми мільйонів доз, яких вистачить для 20%
населення.
|