Вечірня краса

Микола ЛУКІВ.

На вечірньому прузі

По тихому й теплому

дні,

На вечірньому прузі

Тополі стоять

бронзолиці.

На вечірньому прузі

Останній акорд

одвогнів

І розвіявсь туманом

В тягучому морі

пшениці.

А над світом повільно

Згасає далекий пожар.

Шелестять колоски,

Пролетіла під зорями

птиця.

І стоїть серед поля,

І дивиться в світ

хлібодар:

Вік прожив у степу,

А не встиг на красу

надивиться.