• Зелена аптека «Сільських вістей»

Помічні порічки

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,

дієтолог.

ПРАКТИЧНО в кожному саду можна зустріти ці декоративні чагарники, які в липні-серпні плодоносять яскравими і ароматними гронами ягід. Це — порічки. Чомусь частіше перевага віддається саме чорній смородині за солодкий смак і більш виражений аромат її ягід. Але в порічок є свої позитивні якості. Адже ягоди цієї легкої в культивуванні рослини є не лише цінним харчовим продуктом, а й потужним цілющим засобом, до того ж їх нескладно збирати. За балансом корисних речовин порічки істотно відрізняються від смородини, а значить, повинні по праву займати свою нішу в зеленій аптечці.

Культивується цей чагарник з XVI століття. Але можна виявити і дикорослі її види в Сибіру та Північній Європі. Ягоди порічки дрібніші, мають більше кісточок. Листя не таке запашне порівняно зі смородиною через відсутність на їхньому нижньому боці залоз, що виробляють ефірні олії. Втім, усе це компенсується великою кількістю корисних елементів у рослині.

Порічки кисліші за смородину, та, як не дивно, в їхньому складі порівняно менше вітаміну С. Однак за його вмістом вони нітрохи не поступаються малині. Крім аскорбінової кислоти, містять ретинол (вітамін А) і флавоноїди (вітамін Р), залізо і калій, причому в значно більшому обсязі, ніж смородина. Вітаміни групи В та інші мінерали (кальцій, магній, фосфор, цинк) представлені в меншому процентному співвідношенні. Їх доповнюють органічні кислоти, кумарини, полісахариди, пектини, таніни і азотисті речовини.

Великий уміст калію у ягодах не дає змоги клітинам організму накопичувати зайву рідину. Це не тільки профілактика набряків, а й турбота про серцевий м’яз, клітини якого також, будучи переповненими рідиною, не здатні повноцінно виконувати свою роботу. Калій спільно з магнієм знімає аритмію і спазм серцевого м’яза. Це актуально і для інших м’язових тканин тіла, тому вітамінні комплекси на основі калію і магнію часто прописують при судомах. Калій сприяє також діяльності мозку, забезпечуючи його клітини киснем.

Залізо необхідне для кровотворної функції, воно бере участь в процесі утворення гемоглобіну. Ягоди порічок обов’язково повинні бути присутні в раціоні жінок, оскільки під час місячних вони втрачають до 40 мг заліза на місяць, а потреба в залізі дорослої людини становить 0,2 мг на 1 кг ваги на добу. Звичайно, покрити всю потребу одними лише порічками не вдасться, для цього їх потрібно було б з’їдати до кілограма на день. Але, враховуючи, що велику кількість заліза людина в повсякденному раціоні також отримує з м’яса, яєць і крупів, порічки дозволяють добирати потрібну норму цього мікроелементу при вегетаріанському харчуванні і дієтах.

Варто згадати і про кумарини — природні органічні сполуки, на які дуже багаті ці ягоди. Їх безліч, і всі вони справляють свій терапевтичний ефект, усім кумаринам притаманна одна загальна властивість: здатність розріджувати кров. Їхня антикоагулянтна активність обумовлює цінність порічок для профілактики тромбофлебіту, інфаркту міокарда, атеросклерозу і ревматичних вад серця. Корисно вносити ці ягоди до дієт післяопераційних періодів для попередження утворення тромбів. Глибокі дослідження кумаринів продемонстрували також їхню спазмолітичну і протипухлинну активність.

Насиченість порічок пектинами дає підставу вживати їх особам, які проживають на територіях із підвищеним радіаційним фоном або контактують у повсякденній діяльності з важкими металами. Пектини здатні утворювати комплексні сполуки з іонами важких металів і радіонуклідів з подальшим виведенням їх з організму.

Дуже багаті ягоди й на йод, необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози.

Настоянкою листя порічок виліковують цистит. Володіючи сечогінною дією, вона сприяє швидкому вимиванню бактерій із сечового міхура і уретри.

Оскільки сезон плодоношення порічок не такий уже тривалий, балувати організм свіжими ягодами цілий рік не вдасться. Найкращий спосіб їх заготівлі — заморожування. Можна і висушити разом із гілочками і листям, які нарівні з плодами багаті на безліч корисних елементів. Висушені або заморожені ягоди і листя необхідно запарювати в термосі (три столові ложки свіжих або столова ложка висушених на склянку окропу). Вживати, як чай, по 50-100 мл між прийомами їжі. Для сечогінного ефекту (наприклад, при циститі) настій повинен бути концентрованіший — 20 г сухого листя на склянку окропу, і його приймають по 2-3 столові ложки.

Також заготовляють сік порічок, який корисніший за меншої термообробки при приготуванні. Однак якщо плануєте заготовити його надовго, доведеться все ж вдатися до кип’ятіння. Для цього існують класичні пропорції: на 2 кг ягід — 1 л води і 300 г цукру. Розім’яти, проварити 10 хвилин на слабкому вогні, процідити, додати цукор, потім довести до кипіння і закупорити в стерилізовану тару. Частина корисних речовин при цьому втрачається, але перевагою є можливість тривалого зберігання соку — до декількох років.

Можна перетерти порічки з цукром (на 1 кг порічок — 2 кг цукру), розкласти по стерилізованих банках, поверхню ягід накрити змоченим у спирті або горілці кружальцем паперу і закрити щойно ошпареною капроновою кришкою. Таке варення слід зберігати в холодильнику.

Але варто зауважити, що вживання порічок слід обмежити при станах, що супроводжуються сповільненим згортанням крові, в тому числі гемофілії, а також при різних групах гепатиту, гастриті і виразці.