Як літає кажан? Кажан, або летюча миша (усупереч своїй назві зі звичайними мишами їхні летючі тезки навіть не родичі), — єдиний у світі ссавець, який ширяє у повітрі, наче птах. Бо передні кінцівки у цих істот в процесі тривалої еволюції перетворилися на крила, що й дало змогу зарахувати цих тварин до ряду рукокрилих. Крила миші утворені тонкою шкірястою перепонкою, яка з’єднує передні кінцівки з боковими частинами тулуба. Подовжені пальці стали служити каркасом крила. При цьому перший палець із кігтем залишається вільним. З його допомогою кажани можуть навіть їсти і робити різні інші дії, хоча у деяких із них, як, наприклад, у димчастих летючих мишей, він не є функціональним. Швидкість кажана залежить від форми і будови його крил. Зокрема, вони можуть бути дуже довгі або ж, навпаки, з невеликим подовженням. Крила менші не дають змоги розвивати велику швидкість, зате з ними можна чудово маневрувати, що дуже корисно для летючих мишей, що живуть у лісі і яким часто доводиться літати серед густих крон дерев. Загалом швидкість польоту кажана коливається від 11 до 54 км за годину. А от бразильський складчатогуб із роду бульдогових летючих мишей є абсолютним рекордсменом за швидкістю польоту — він здатний розвинути швидкість до 160 км за годину. Спостерігати такого кажана у польота — захоплююче видовище! Втім, побачити летючу мишу, яка ширяє у польоті, — дуже рідкісна удача, адже ця тварина нічна. Вдень вона спить, склавши крила і повиснувши донизу головою на гілках дерев, у печерах або на горищах. |