Хвороба-хамелеон

Олена МЯЛОВИЦЬКА,

невролог.

Так називають розсіяний склероз. Адже перші ознаки: зниження гостроти зору, чорні цятки перед очима, порушення сечовипускання — не дають чіткої картини для розуміння, що ж відбувається з організмом. Одним із ранніх симптомів є також затерпання кінцівок, що часто приймають за ознаку остеохондрозу.

РОЗСІЯНИЙ склероз вражає переважно у віці від 16 до 45 років, найчастіше жінок віком 25—29 років.

Причини недуги комплексні. Виникнення розсіяного склерозу можуть спричинити ендогенні (пов’язані з гормонами) та екзогенні (вірус Епштейна—Барр та герпес шостого типу) чинники. А можуть бути також генетичні. Цікаво, що найпоширеніша ця хвороба в Північно-Західній Європі та Америці. Остаточно діагностувати її можна методом магнітно-резонансної томографії головного і спинного мозку. Щоправда, пухлиноподібні зміни в таких ділянках призводять до діагностичних помилок — хворобу розцінюють як енцефаліт або об’ємне новоутворення головного мозку.

Яким же має бути лікування? Пацієнт повинен перебувати під наглядом лікарів, приймати певні препарати. Ігнорувати рекомендації медиків не варто: якщо не лікувати хворобу на ранній стадії, років за 10 такі пацієнти будуть нездатні пересуватися самостійно.

Розповім про одного зі своїх пацієнтів. Початок розвитку розсіяного склерозу у нього запідозрили, коли йому виповнилося 23 роки. Призначили лікування. Хворий ретельно виконував усі рекомендації. Тепер йому за 30, він повноцінно працює і не має виражених ознак ураження центральної нервової системи.

А ось випадок із моєї практики зовсім іншого характеру. Дівчина звернулася до неврологів, відчувши порушення зору. Через півтора року прийшла до лікарів зі скаргами на порушення ходи, затерпання кінцівок. У хворої діагностували розсіяний склероз, призначили лікування, та вона не виконувала рекомендацій медиків. Причина — ні дівчина, ні її родичі не вірять, що в неї саме ця хвороба. Мовляв, звідки вона може взятися у молодої людини?

На жаль, у деяких пацієнтів попри лікування ремісії не настає. Чому? Це залежить ще й від способу життя. Такі пацієнти повинні обмежувати своє перебування на сонці, походи в лазню і сауну, уникати стресів, дбати про здорове харчування.