Україніана від Слапчука

Без права перекладу на іноземні мови

Василь СЛАПЧУК.

м. Луцьк.

Не знав Бог, як чоловіка покарати, та й створив його українцем.

* * *

Спочатку українці були євреями, але євреям це не подобалося.

* * *

Куди б не закинула доля українця, всюди йому дорога хрестиком вишита.

* * *

У що б українець не взувся, слід завжди босий лишається.

* * *

Став українець суджену вибирати. За однією дівкою Україну дають, а в другої корова на посаг. Господар — він і є господар.

* * *

Мовчить українець, рот їжею зайнятий. Від пісні лише ноти зосталися.

* * *

Дайте українцеві сала — і матимете точку опори.

* * *

Повна Україна українців, але всі іншомовні.

* * *

Що не українець — то зять, що не українка — то невістка. Все життя в приймах.

* * *

Хатній поріг Україну від українців відділяє.

* * *

Москаля ховають, а мати плаче, як за українцем.

* * *

Воля для українця — це коли руки вишиваним рушником зв’язані.

* * *

Не ті українці, що народились, а ті, що не виродились.

* * *

Щораз прикурить українець — хата згорить. Уже й жінку поміняв — не помагає.