Розмноження зеленими живцями

НАПЕВНО, рано чи пізно кожний садівник постає перед проблемою, де взяти високоякісний посадковий матеріал. Адже куплене на стихійному ринку часто не відповідає тому, що обіцяв продавець. А іноді й купувати нема потреби, бо сорт, який хочеться мати, росте на ділянці в сусідів (чи, радше, побачене в сусідів викликає сильне бажання бачити таке у своєму садку). Як цього досягти? Прос­тим, доволі швидким і доступним способом зеленого живцювання. Декоративні та ягідні кущі, особливо деякі, добре розмножуються таким чином.

А заготовляють живці з травня до кінця літа. Але найсприятливіший період для зеленого живцювання настає, коли завершується активний ріст пагонів. На цей час останні майже дерев’яніють і встигають накопичити достатньо поживних речовин, аби їх вистачило на період вкорінення.

Хорошому вкоріненню та підготовці до зими сприяє використання парників, де підтримується стала температура (22—30^ОС) і висока вологість (70—80%). Найпростішу мінітепличку для невеликої кількості зелених живців можна облаштувати з прозорої пластикової пляшки з-під напоїв.

На живці слід відбирати однотипні пагони середньої сили росту на молодих приростах із добре освітленої частини крони. На кущах смородини та аґрусу живці треба нарізати з пагонів першого-третього порядків. Не варто їх брати з пагонів нульового порядку галуження. Живець має бути завдовжки 8-10 сантиметрів, вирізаний із середньої частини пагона. На живцях смородини, жимолості, ліщини має бути два-три листки. В аґрусу й обліпихи міжвузля дуже короткі, тому їх нарізають із п’ятьма-вісьмома міжвузлями. Нижні один-два листки на смородині, порічках, жимолості зрізають, а на аґрусі й обліписі видаляють три-чотири. Верхній зріз замазують садовим варом (дехто вмочує зріз у розтоплений парафін) для зменшення випаровування та запобігання підсиханню, а на нижньому на відстані один сантиметр від бруньки роблять зріз навскоси у протилежний бік від неї.

Корені швидше відростуть, якщо живці перед заглибленням у ґрунт потримати пів доби в розчині коренеутворювачів. Це може бути гетероауксин, корневін тощо. Занурювати їх слід приблизно на третину довжини.

Після цього живці висаджують у перегній листяної землі — він досить вологоємний. Зверху посаджене присипають 2-3-сантиметровим шаром торфопотерті, змішаною навпіл із піском. Живці в ґрунті розміщують з невеликим нахилом. Неодмінно рясно поливають і одразу надівають пластикові пляшки. Окрім цього, за літньої спеки створюють штучне притінення. Для цього можна покрити пляшки вапном, яке у дощ змиється, або напнути на кілках тканину.

Коли у пазухах листків бруньки прокинуться і почнуть рости, живці варто підживити настоєм коров’яку, попелу чи курячого посліду. З цього часу притінення вже зайве.

Живці для пересаджування на постійне місце будуть готові після успішної перезимівлі.