Добрий господар

Розмноження зеленими живцями

НАПЕВНО, рано чи пізно кожний садівник постає перед проблемою, де взяти високоякісний посадковий матеріал. Адже куплене на стихійному ринку часто не відповідає тому, що обіцяв продавець. А іноді й купувати нема потреби, бо сорт, який хочеться мати, росте на ділянці в сусідів (чи, радше, побачене в сусідів викликає сильне бажання бачити таке у своєму садку). Як цього досягти? Прос­тим, доволі швидким і доступним способом зеленого живцювання. Декоративні та ягідні кущі, особливо деякі, добре розмножуються таким чином.

А заготовляють живці з травня до кінця літа. Але найсприятливіший період для зеленого живцювання настає, коли завершується активний ріст пагонів. На цей час останні майже дерев’яніють і встигають накопичити достатньо поживних речовин, аби їх вистачило на період вкорінення.

Хорошому вкоріненню та підготовці до зими сприяє використання парників, де підтримується стала температура (22—30^ОС) і висока вологість (70—80%). Найпростішу мінітепличку для невеликої кількості зелених живців можна облаштувати з прозорої пластикової пляшки з-під напоїв.

На живці слід відбирати однотипні пагони середньої сили росту на молодих приростах із добре освітленої частини крони. На кущах смородини та аґрусу живці треба нарізати з пагонів першого-третього порядків. Не варто їх брати з пагонів нульового порядку галуження. Живець має бути завдовжки 8-10 сантиметрів, вирізаний із середньої частини пагона. На живцях смородини, жимолості, ліщини має бути два-три листки. В аґрусу й обліпихи міжвузля дуже короткі, тому їх нарізають із п’ятьма-вісьмома міжвузлями. Нижні один-два листки на смородині, порічках, жимолості зрізають, а на аґрусі й обліписі видаляють три-чотири. Верхній зріз замазують садовим варом (дехто вмочує зріз у розтоплений парафін) для зменшення випаровування та запобігання підсиханню, а на нижньому на відстані один сантиметр від бруньки роблять зріз навскоси у протилежний бік від неї.

Корені швидше відростуть, якщо живці перед заглибленням у ґрунт потримати пів доби в розчині коренеутворювачів. Це може бути гетероауксин, корневін тощо. Занурювати їх слід приблизно на третину довжини.

Після цього живці висаджують у перегній листяної землі — він досить вологоємний. Зверху посаджене присипають 2-3-сантиметровим шаром торфопотерті, змішаною навпіл із піском. Живці в ґрунті розміщують з невеликим нахилом. Неодмінно рясно поливають і одразу надівають пластикові пляшки. Окрім цього, за літньої спеки створюють штучне притінення. Для цього можна покрити пляшки вапном, яке у дощ змиється, або напнути на кілках тканину.

Коли у пазухах листків бруньки прокинуться і почнуть рости, живці варто підживити настоєм коров’яку, попелу чи курячого посліду. З цього часу притінення вже зайве.

Живці для пересаджування на постійне місце будуть готові після успішної перезимівлі.