• Отакої!

Договір є, добрив катма

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

До корпункту «Сільських вістей» у Дніпрі зателефонував Олександр Сулима — голова Новомосковської районної асоціації фермерів. Це чоловік, котрий, як мало хто інший, наділений неспокоєм і уболіванням за колег-побратимів. Цього разу Олександр Іванович розповів про непереливки свого соратника-фермера із сусіднього Павлоградського району Сергія Федорика.

ПРО ЩО мова — дізнаємося з досить традиційного і поширеного нині документа, які десятками, сотнями укладають і підписують між собою ділові підприємці. Читаємо: «ТОВ «Торговий дім «Інтерагростандарт» в особі першого заступника директора Пересадька Артема Леонідовича, який діє на підставі Доручення за таким-то номером, іменоване надалі «Постачальник», з одного боку, та ТОВ «Агрофірма «Ісіда» в особі директора Федорика Сергія Юрійовича, який діє на підставі Статуту, іменоване надалі «Покупець», з іншого боку, уклали цей Договір про наступне: Постачальник зобов’язується постачити і передати у власність Покупця хімічну продукцію (іменовану надалі Товар), а Покупець зобов’язується належно прийняти і оплатити Товар у сумі, строки та на умовах, визначених даним Договором».

Усе начебто ясно і зрозуміло. Сторони, одна з яких взялася постачити певну продукцію, а інша готова заплатити. Здавалося б, підписали договір, то хоч кров із носа, а зроби! Такі нині правила гри і відносин між бізнесовими фірмами і структурами. Пора давно до них звикнути, позаяк інакше в умовах ринкової економіки бути не може. Договір постачання, про який ідеться, — це майже чотири аркуші дрібним шрифтом, де все до деталей описано і все передбачено: і щодо якості товару, і щодо умов його постачання та кількості, і відповідальність сторін, які вступили у ділові й партнерські обставини.

Залишається тепер сказати, що Договір між ТОВ «Інтерагростандарт» із міста Суми і ТОВ «Агрофірма «Ісіда» із села Булахівка Павлоградського району, що на Дніпропетровщині, було підписано ще майже чотири місяці тому. А ложка, як відомо, дорога до обіду. Тобто до весняної сівби ярих Агрофірма «Ісіда» сподівалася отримати не мало не багато — 64 тонни цього добрива. Не зволікаючи і не ризикуючи ненароком порушити умови Договору в частині оплати за Товар, фірма Сергія Федорика 26 лютого перерахувала необхідну суму і стала чекати на товар.

Неважко здогадатися, що цю публікацію ми підготували через те, що ніяке добриво у Булахівку не прибуло. А сумський «Інтерагростандарт» веде себе так, наче сном-духом не відає про існування ТОВ «Агрофірма «Ісіда». Мовчить, мов води у рота набрав, не відгукується, наче село Булахівка на Дніпропетровщині — це для нього невідома географічна новина. Волай не волай, телефонуй — усе дарма. Не чують!

Що ж, сподіватимемося, що постраждає не тільки фермер, а й ТОВ «Торговий дім «Інтерагростандарт». Адже поголос про його ненадійність уже котиться регіоном. Так і має бути, підвів партнера — загубив репутацію.