|
Версія для друку На головну Договір є, добрив катма Микола ЯСЕНЬ. Дніпропетровська область. До
корпункту «Сільських вістей» у Дніпрі зателефонував Олександр Сулима — голова
Новомосковської районної асоціації фермерів. Це чоловік, котрий, як мало хто
інший, наділений неспокоєм і уболіванням за колег-побратимів. Цього разу
Олександр Іванович розповів про непереливки свого соратника-фермера із
сусіднього Павлоградського району Сергія Федорика. ПРО ЩО мова — дізнаємося з досить традиційного і
поширеного нині документа, які десятками, сотнями укладають і підписують між
собою ділові підприємці. Читаємо: «ТОВ «Торговий дім «Інтерагростандарт» в
особі першого заступника директора Пересадька Артема Леонідовича, який діє на
підставі Доручення за таким-то номером, іменоване надалі «Постачальник», з
одного боку, та ТОВ «Агрофірма «Ісіда» в особі директора Федорика Сергія
Юрійовича, який діє на підставі Статуту, іменоване надалі «Покупець», з іншого
боку, уклали цей Договір про наступне: Постачальник зобов’язується постачити і
передати у власність Покупця хімічну продукцію (іменовану надалі Товар), а
Покупець зобов’язується належно прийняти і оплатити Товар у сумі, строки та на
умовах, визначених даним Договором». Усе начебто
ясно і зрозуміло. Сторони, одна з яких взялася постачити певну продукцію, а
інша готова заплатити. Здавалося б, підписали договір, то хоч кров із носа, а
зроби! Такі нині правила гри і відносин між бізнесовими фірмами і структурами.
Пора давно до них звикнути, позаяк інакше в умовах ринкової економіки бути не
може. Договір постачання, про який ідеться, — це майже чотири аркуші дрібним
шрифтом, де все до деталей описано і все передбачено: і щодо якості товару, і
щодо умов його постачання та кількості, і відповідальність сторін, які вступили
у ділові й партнерські обставини. Залишається
тепер сказати, що Договір між ТОВ «Інтерагростандарт» із міста Суми і ТОВ
«Агрофірма «Ісіда» із села Булахівка Павлоградського району, що на
Дніпропетровщині, було підписано ще майже чотири місяці тому. А ложка, як
відомо, дорога до обіду. Тобто до весняної сівби ярих Агрофірма «Ісіда»
сподівалася отримати не мало не багато — 64 тонни цього добрива. Не зволікаючи
і не ризикуючи ненароком порушити умови Договору в частині оплати за Товар,
фірма Сергія Федорика 26 лютого перерахувала необхідну суму і стала чекати на
товар. Неважко
здогадатися, що цю публікацію ми підготували через те, що ніяке добриво у
Булахівку не прибуло. А сумський «Інтерагростандарт» веде себе так, наче
сном-духом не відає про існування ТОВ «Агрофірма «Ісіда». Мовчить, мов води у
рота набрав, не відгукується, наче село Булахівка на Дніпропетровщині — це для
нього невідома географічна новина. Волай не волай, телефонуй — усе дарма. Не
чують! Що ж,
сподіватимемося, що постраждає не тільки фермер, а й ТОВ «Торговий дім
«Інтерагростандарт». Адже поголос про його ненадійність уже котиться регіоном.
Так і має бути, підвів партнера — загубив репутацію. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Отримали гроші Читати10 ЧЕРВНЯ виконавча рада МВФ затвердила
програму Stand-by для нашої держави з фінансуванням близько 5 млрд доларів.
Перший транш у розмірі 2,1 млрд доларів уже одержано. Це на 200 млн дол.
більше, ніж планувалося спочатку. Нова програма покликана допомогти Україні
розв’язати проблеми, спричинені COVID-19, шляхом підтримки платіжного балансу
та бюджету і просування ключових структурних реформ. Заходи для стабілізації
економіки, які вживалися в останні п’ять років, були сильними, підкреслили в МВФ.
Водночас Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз падіння нашого ВВП з
передбачуваних раніше 7,7% до 8,2%. Крім того, був оновлений прогноз
відновлення української економіки наступного року з 3,6% до 1,1%, зі
збільшенням до 3% у 2022-му.
Європа теж підкинула ЧитатиЄВРОКОМІСІЯ надала нашій країні другий
транш обсягом 500 млн євро в рамках четвертої програми макрофінансової
допомоги. Виплата другого, останнього, траншу здійснена завдяки виконанню
Україною дванадцяти політичних дій, узгоджених із Євросоюзом. У переліку —
важливі заходи в площині боротьби з корупцією та відмиванням грошей, управління
державними фінансами, в банківському секторі, енергетиці, у сферах охорони
здоров’я та соцполітики.
Загроза не минула ЧитатиКАРАНТИН послаблено, Україна, хоч і не
скрізь, поступово повертається до колишнього життя. Однак це не означає, що
небезпека зникла. За свіжою інформацією Центру громадського здоров’я, впродовж
доби, 10 червня, коронавірус діагностували у 689 громадян — це фактично
антирекорд, 372 пацієнти одужали, а 21 людина не змогла побороти хворобу. Тим
часом МОЗ оприлюднило статистику приросту кількості захворювань на COVID-19 у
регіонах за два місяці — станом на 8 квітня, 8 травня та 8 червня. Найбільше
число випадків — на Буковині, 273, 2097 і 3698 відповідно, зростання — у 14
разів. Далі з таким же приростом іде столиця — 256, 1721 і 3490 заражень. Третя
Львівщина — 36, 660 та 2167, однак тут динаміка взяла гору: збільшення аж у 60
разів. На четвертому місці за кількістю — Рівненщина (44, 855 і 2071) із
приростом у 47 разів.
Вимоги послаблено ЧитатиДОСІ критерієм для виписки хворих із
COVID-19 зі стаціонарів були відсутність клінічних симптомів, а також два
поспіль негативні ПЛР-тести. Однак Міністерство охорони здоров’я змінило підхід
до зняття діагнозу. Теперішні критерії — не проявляються клінічні симптоми,
один негативний ПЛР-тест. Таким чином, число людей, котрих офіційно вважатимуть
такими, що побороли хворобу, може зрости.
Пакують валізи. Назавжди ЧитатиЄВРОСОЮЗ планує 1 липня повноцінно відкрити
кордони. Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування,
аналізуючи тенденції серед українців, прогнозує у найближчому майбутньому нову
хвилю міграції. Адже люди з огляду на стан розвитку вітчизняної економіки
починають замислюватися, де будуть працювати, жити, де і як житимуть їхні діти
та внуки. Тому, ймовірно, відбуватиметься не просто трудова міграція, щоб
заробити грошей: українці шукатимуть можливості виїхати з країни, вивезти свої
сім’ї і лишитися за кордоном назавжди.
Дороги чи врожай? Читати1 ЧЕРВНЯ «Укравтодор» заборонив рух
великовагового транспорту (маса понад 24 тонни і навантаження на вісь понад 7
тонн) автошляхами загальнодержавного значення в денну пору доби за температури
понад 28°С. Цей захід, як пояснили в держагентстві, покликаний зберегти
покриття доріг. Однак Українська зернова асоціація б’є на сполох: заборона
поширюється, зокрема, й на транспортування техніки, призначеної для проведення
сільгоспробіт та збору врожаю. Аграрії фактично не мають права транспортувати
комбайни як у світлу, так і в темну пору доби! Які це матиме наслідки для збору
збіжжя, пояснювати не треба.... Асоціація звернулася до уряду з проханням
скасувати цю заборону транспортним засобам, які здійснюють перевезення
сільгосптехніки та мають відповідний дозвіл.
Найважчим був квітень ЧитатиКАРАНТИН, мабуть, найбільше підкосив сферу
розваг і харчування — закрилися ресторани, торговельно-розважальні центри тощо
(де працюють, зокрема, багато приїжджих студентів та внутрішньоукраїнських
заробітчан із глибинок — вони втратили шматок хліба). Компанія з автоматизації
кафе, ресторанів і магазинів Poster провела дослідження й визначила, що
найважчим місяцем для закладів громадського харчування став квітень: виручка
становила лише 26% від лютневої. За чотири тижні квітня — травня падіння обігу
у невеликих ресторанів середнього і невисокого сегмента сягнуло в середньому
58%, у барів — 53%. Закусочні й кафе втратили 45% і 43% відповідно, кав’ярні —
12%. Найменші збитки в закладів, які й до карантину працювали тільки на
доставку, — всього на 4% (але такі в основному зосереджені у великих містах).
Водночас зазначається, що після послаблення карантину, в другій половині
травня, змогли повернутися до роботи 70% закладів громадського харчування.
Поки що негусто ЧитатиПРОТЯГОМ першого тижня літа банки-партнери
державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», покликаної допомагати
підприємцям, видали 51 нову позику на загальну суму 32,6 млн грн. Фінустанови
приймають заявки на нові інструменти програми, запроваджені урядом під час
карантину (рефінансування, обігові, інвестиційні кредити виробникам медичного
обладнання). Загалом уже видано 605 кредитів на суму 381,05 млн грн. Першим,
хто отримав кошти на розвиток свого бізнесу, став екопідприємець із
Хмельницького.
|