Косовиця

Віктор БОЖКО.

с. Вершина Друга

Більмацького району

Запорізької області.

Збудивши тишу біля ставу,

Де цілу ніч туман білів,

Ми з дідом косимо отаву,

Щораз лякаючи джмелів.

Світанок повниться медами,

Летять у небо голуби,

І йдуть упевнено за нами,

Мов косарі, старі дуби.

Вітрами вигострені коси

Дзвенять об роси золоті,

А хтось крилатий нам приносить

Останні вісті на хвості.

Сонату сонячного літа

Співа метелика крило.

Назустріч випурхнули квіти,

Спинили синє джерело.

Побожно впавши на коліна,

Ми воду солодко пили.

Той незабутній запах сіна

Лягав обрусом на столи.

Іржали коні на узбіччі,

Готові мчати до села.

Зненацька глянувши у вічі,

Для нас веселка розцвіла.

В саду змагалися зозулі,

Аби присутнім нагадать:

Зайти в літа свої минулі —

Така незбутня благодать...

Мені відлунюється й досі,

Коли броджу на самоті, —

Вітрами вигострені коси

Дзвенять об роси золоті!