П’ятниця, 29 травня 2020 року № 39 (19787)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19787/print.php?n=45639

  • Рядки з листів

Реформувати треба розумно

У БЕРЕЗНІ мені додали до пенсії 145 грн, а в квітні забрали 140 і залишили тільки 5 грн. У травні люди одержали індексацію, а я ні. У Пенсійному фонді пояснили, що нічого не нарахували через малу зарплату. Завжди чую одне і те саме. У мене вже крик душі. 30 років тяжко пропрацювала на будівництві, пережила операцію, а тепер, на старості, рахую кожну копієчку, щоб вижити. Так надіялася, що бодай сотню добавлять... А виявляється, не положено. Добре ситим і вгодованим чинушам, що їм поклали такі захмарні зарплати. Що тут скажеш — прості люди для них ніхто.

Галина ГАВ’ЯДА.

м. Богуслав Київської області.

 

Реформувати треба розумно. Проведення адміністративно-територіального об’єднання необхідне, але потребує серйозного доопрацювання у законодавчому полі та з урахуванням думки громадськості. А не так, як у нас: на зборах люди одностайно проголосували, щоб село Манжелія приєднали до міста Глобине, подали документи в Полтавську облдержадміністрацію, а там чомусь вирішили, що нас треба притулити до села Омельник Кременчуцького району. Приголомшили подібною звісткою і сусіднє село Заможне, яке без згоди громади тулять до Кринок. Ось вам і добровільне об’єднання. Наша громада вирішила відстоювати своє право і подала документи у Київ, але звідти поки що мовчок.

Я підтримую ідею децентралізації. Кошти повинні залишатися на місцях у розмірі до 70%. У громади є єдина цінність — земля. З цього і треба виходити. Спрямувати державні субвенції на села, які у перспективному плані визначені як базові з надання адмінпослуг населенню. Працювати над створенням розвиненої транспортної мережі та інфраструктури населених пунктів. З урахуванням думки громадськості, бо саме цим людям тут жити, а не експертам із Полтави.

Любов КОРЕЦЬКА.

с. Манжелія Глобинського району

Полтавської області.

 

У першому варіанті перспективного плану розвитку Хмельниччини, затвердженого Кабміном, мало бути 62 об’єднані територіальні громади. Але згодом уряд змінив критерії спроможності, й деякі з них вибули із перспективного плану. Приміром, Довжоцька ОТГ, хоч і пройшла всі процеси та дістала висновок Хмельницької облдержадміністрації на відповідність усім законам України, але ввійшла до складу Кам’янець-Подільської ОТГ.

Жителі Копистинської, Масовецької, Пироговецької, Бахматовецької, Пархомовецької сільрад мріяли об’єднатись у Копистинську ОТГ. Натомість уряд вирішив їх приєднати до Хмельницької міської ОТГ. За цим же рішенням до обласного центру долучили також Давидковецьку, Олешинську, Шаровечківську сільради Хмельницького району. Загалом 13, одна з яких, Богдановецька, — з сусіднього Деражнянського району.

До складу Копистинської сільради входить Колибань, Мала Колибань, Івашківці, селище Богданівці. Жителі цих та сусідніх сіл, які мали влитись у громаду, хочуть мати свою ОТГ, аби бути господарями на власній землі. Спільно дбати про благоустрій, поліпшення медичного обслуговування, соціального захисту селян, створити гарні умови в школах і садочках для навчання і виховання дітей. Коли ж їх приєднають до обласного центру, всього цього вони можуть позбутися. Бо добре знають, як про маленькі й віддалені села «дбають». А після створення територіальної громади в них є шанс не тільки вижити, а й почати розвиватися. Тож найближчим часом депутати сільради мають намір звернутися до Кабінету Міністрів з проханням залишити Копистинську ОТГ, а не приєднувати села до Хмельницької міської громади.

Валерій МАРЦЕНЮК.

Хмельницька область.